Х - стоимость продуктов. ! 110зед. у - стоимость расходов. !
х + 0,2х = 1,2х - стоимость продуктов после подорожания. ! у + 0,1х = 1,1у - стоимость расходов после подорожания. ! 129 зед.
Составим систему уравнений:
х + у = 110 1,2х+ 1,1у = 129 выразим Х через У х = 110 - у подставим во второе уравнение. 1,2(110 - у)+ 1,1у = 129 132 - 1,2у + 1,1у = 129 -1,2у + 1,1у = 129 - 132 -0,1у = - 3 у = 30 - первоначальная стоимость расходов. подставляем это значение в первое уравнение: х + 30 = 110 х = 110 - 30 х = 80 - первоначальная стоимость продуктов.
30 + 0,1 * 30 = 33 - стоимость расходов после подорожания. 8 0 + 0,2 * 80 = 96 - стоимость продуктов после подорожания.
96 * 0,05 = 4,8 ! увеличение после 2-го подорожания 33 * 0,1 = 3,3 !
96 + 4,8 + 33 + 3,3 = 137,1 зед - будет стоить торт после второго подорожания.
Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями. Франсуа-Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і не безпечне. Пушкін називав його «умів і моди провідником». Андре Моруа називав шедеврами Вольтера його «Задига», «Кандида» і «Простака». Він говорив, що стиль Вольтера прямовисний, а до персонажів не можна відноситися серйозно – «не встигнеш навіть поплакати…» Кожного свого читача Вольтер примушує замислитися: хто цей герой? Чи вірить він в долю? Чи у Бога? Чи хороша змальована автором країна? Чи вона справедлива? Усі ці ідеї характерні саме для епохи Просвітництва, коли свідомо вийшли ідеї, проголошені Французькою революцією, – ідеї Свободи, Рівність, Братерства, В повісті «Простак» Вольтер дискутує з теорією «природної людини» Жана-Жака Руссо. «Коли читаєш ваш твір, – писав він Руссо, – так і хочеться стати рачки» Герой «Простака» – дикун Гурон, дитя природи. Він опинився у цивілізованому світі. Ми бачимо цей «цивілізований» світ очима простої людини, він сприймає прості речі і прості взаємини між людьми, до усього відноситься буквально. Гурон не розуміє, чому люди усі заплутують і роблять вчинки, де немає здорового глузду. «Я витратив на свою освіту п’ятдесят років, але відносно здорового глузду мені буде важко впоратися з цією напівдикою дитиною»,- так думає учитель Гурона. У повісті Вольтер це прибігає до казкового або фантастичного сюжету. Герої повести такі ж реальні, як і дійсність, сучасна письменникові. Обивателі проявляють неабияку цікавість, слухаючи розповіді Гурона. Вони докладають багато сил, щоб охрестити новонайденного родича. Саме тут Вольтер вкладає у вуста дійових осіб повести полеміку про церкву і віротерпимість. Мадемуазель, не розуміє, чому він досі не не католик, ніби у світі існує лише католицька віра. Відповідь на це Вольтер вкладає у вуста Гурона, вона є новою для того часу ідеєю свободи віросповідання : «Кожен в Англії має право жити так, як йому захочеться». Вирішивши добровільно прийняти католицьку віру, Гурон вивчає духовні твори і починає робити ті, що відповідають цьому духовному вченню вчинки. Сприймаючи досить буквально усе прочитане в духовних текстах, він, кінчивши для вірянина сповідь, вимагає такої ж сповіді від ченця, а хреститися намагається в річці, виконуючи тим самим букву католицтва. Такі ситуації, в яких опиняється Гурон, вигадані Вольтером для того, щоб поговорити, наскільки безглуздими є закони і правила в так званих «цивілізованих» країнах. Якими нікчемностями виглядають європейці у свої бажаннях пояснити дикунові сумнівні переваги свого життя. Коли Гурон дізнається, що для того, щоб одружитися з улюбленою жінкою, не досить їх особистих обітниць, вимагаються ще свідка, нотаріуси, угоди і дозволи, він доходить виводу: «Напевно, ганебні люди, якщо вам потрібні таки застереження…»- говорить він. Герой Вольтера не розуміє і конфессионных взаємин католиків і гугенотів, і вимагає пояснити, чому «такий великий король, чия слава дійшла навіть ті країни Гуронов, залишив себе без такої великої кількості сердець, які могли б любити його, і такої великої Кількості рук, які могли б служити йому»? Дурість цих розбіжностей сьогодні ще реальніша, Вольтер робив наголос на цьому три століття тому. На жаль, вона є актуальною і сьогодні. Представники різних концесій налагоджені вороже один до одного і не можуть об’єднати людство. З далекого століття фернейский мудрець підказує нам, людям двадцять першого століття, що не потрібно шукати зло в цивілізації або культурі, в науці або в ціні. Зло криється в аморальному облаштуванні суспільства, у відсутності моральних принципів у людей. Отже, можливо, відповіді ми знайдемо у Вольтера, який в Простаку стверджував : «Читання піднімає душу, а освічений друг приносить ідею».
а)а = 0,5
б)а= 3
Пошаговое объяснение:
А) Если корень уравнения 5ax=14-x равен 4, то должно выполняться равенство: 5а·4 = 14 - 4
20а = 10
а = 0,5
Б)Аналогично, если х = -1, то ( 2а +1) ·( -1) = -6а + 2·( -1) +13
-2а - 1 = -6а -2+ 13
-2а +6а = - 2 + 13 +1
4а = 12
а= 3