Как всегда в часы выходного дня,
Просит сказку сын рассказать меня,
До предела надоело это дело мне и тогда,
И тогда решился я внезапно,
Рассказать про динозавров,
И с тех пор только лишь о них разговор.
Припев: Динозаврики, может вы попрятались в Африке,
И жуёте баобабы на завтраки,
Всей науке-скуке вопреки,
Динозаврики, динозаврики ,
Динозаврики, динозаврики.
“Динозавров нет” – говорю весь день,
“Знать наказаны за большую лень,
Знать не часто пасти пастой чистили они по утрам,
Знать зарядка им неинтересна,
Знать страдали лишним весом”,
Только он шепчет всё равно сквозь сон.
Как теперь нам быть сам не знаю я,
Об одном твердить стала вся семья,
Видно джина из кувшина выпустил своей рукой,
И теперь готовы мы хоть завтра,
Повстречаться с динозавром,
Только вот, неизвестно где живёт.
Пошаговое объяснение:
Символічність оповідання Кафки « Перевтілення», це відчуття самого автора. Почуття ворожості всього світу та життя самотньої людини, непереборне відчуження між спільнотою.
Головний герой – Грегор Замза. Постає заклопотаною людиною. Він піклується про свою родину, ходить на роботу, котру не любить, щоб виплатити борг батьків та було нащо жити, і мріє про навчання сестри у консерваторії. По його вчинках зрозуміло, що він безмежно любить свою родину і може піти на все заради неї. Але коли одного ранку Грегор прокидається страшною комахою і все перевертається в його світі. І він бачить відразу та жах своєї родини. Замза розуміє їх відчуття, а ось родина й не прагне зрозуміти, через, що проходить їх син. Скільки мук він зазнає, не тільки фізичних, а більш душевних, що він більше нікому непотрібен, та Грегор не припиняє хвилюватися за рідних. Але коли чує розмову батьків й сестри, що комаху треба прибрати, його пронизує жах. Він помирає від непорозуміння, болі втрати та самотності.
Родина « комахи» не турбується через втрату сина, а продовжує жити так, наче нічого не трапилось.
« Перевтілення « навчає нас ніколи не відвертатися від людей, котрі прагнуть до Що як і в тому, так і в нашому суспільстві ти потрібен тільки тоді, коли можеш приносити користь, а коли ні, то всі про тебе забувають. Треба змінювати людей, бо всі ми забуваємо, що одного ранку теж прокинемося « безпомічними комахами », і тільки тоді замислимося про всі наші життєві вчинки для інших, але буде вже пізно.
Пошаговое объяснение:
Назавтра добылоил иилиилиже!