М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
v1k2
v1k2
10.10.2020 22:21 •  Математика

скорее мама ругает сказала через пять минут зайду если не зделаешь убью


скорее мама ругает сказала через пять минут зайду если не зделаешь убью

👇
Открыть все ответы
Ответ:
romannikodov
romannikodov
10.10.2020
Бароко (від італ. barоссо, фр. baroque — дивний, неправильний) — літературний стиль у Європі кінця XVI, XVII й частини XVIII ст. Термін «бароко» перейшов до літературознавства з мистецтвознавства на через загальну схожість у стилях образотворчих мистецтв і літератури тієї доби. Вважають, що першим термін «бароко» щодо літератури використав Фрідріх Ніцше. Цей художній напрям був спільним для переважної більшості європейських літератур. Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. Відійшовши від властивих ренесансній культурі уявлень про чітку гармонію та закономірність буття й безмежні можливості людини, естетика бароко будувалася на колізії між людиною та зовнішнім світом, між ідеологічними й чуттєвими потребами, розумом і природними силами, які уособлювали тепер ворожі людині стихії. Для бароко як стилю, породженого перехідною добою, характерним є руйнування антропоцентричних уявлень доби Відродження, домінування божественного начала в його художній системі. У бароковому мистецтві відчувається болісне переживання особистої самотності, «покинутості» людини в поєднанні з постійним пошуком «втраченого раю». У цих пошуках митці бароко постійно коливаються між аскетизмом і гедонізмом, небом і землею, Богом і дияволом. Характерними ознаками цього напрямку були також відродження античної культури і спроба поєднання її з християнською релігією. Одним із панівних принципів естетики бароко стала ілюзорність. Митець своїми творами повинен був створювати ілюзію, читача треба буквально приголомшити, змусити його дивуватися за до введення до твору дивних картин, незвичних сцен, нагромадження образів, красномовства героїв. Поетика бароко характеризується поєднанням релігійності та світськості в межах одного твору, наявністю християнських та античних персонажів, продовженням і запереченням традицій Відродження. Однією з основних рис барокової культури є також синтез різних видів і жанрів творчості. Важливий художній засіб у літературі бароко — це метафора, яка є основою для вираження всіх явищ світу і сприяє його пізнанню. У тексті барокового твору відбувається поступовий перехід від прикрас і деталей до емблем, від емблем до алегорій, від алегорій до символу. Цей процес поєднується з баченням світу як метаморфози: поет повинен проникнути в таємниці безперервних змін життя. Герой барокових творів — здебільшого яскрава особистість із розвиненим вольовим і ще більш розвиненим раціональним началом, художньо обдарований і дуже часто шляхетний у своїх вчинках. Стиль бароко увібрав у себе філософські й морально-етичні уявлення про навколишній світ і місце людської особистості в ньому. Серед найвизначніших письменників європейського бароко — іспанський драматург П. Кальдерой, італійські поети Маріно і Тассо, англійський поет Д. Донн, французький романіст О. д'Юрфе та деякі інші. Барокові традиції знайшли подальший розвиток у європейських літературах ХІХ-ХХ ст. У XX ст. з'явилася й літературна течія необароко, яку пов'язують із авангардною літературою початку XX ст. та постмодерною кінця XX ст.
4,7(68 оценок)
Ответ:
СэмТV
СэмТV
10.10.2020

Рано или поздно каждый из нас задумывается о своем предназначении и месте в мире. Иногда это происходит в юности, а иногда люди проживают жизнь, не задумываясь, и в старости пожинают плоды бессмысленно прожитых лет. Мне кажется, что думать о своем предназначении важно и нужно, ведь от этого может зависеть судьба. Поиски себя и своего места в мире – задача непростая, однако, чем раньше человек начинает задумываться об этом, тем лучше.

Мировоззрение человека формирует его будущие поступки. Считаешь ли ты, что человек – хозяин своей судьбы, или пассивно плывешь по течению? От ответа на этот вопрос зависит, станет ли человек предпринимать активные действия для того, чтобы сделать свою жизнь насыщеннее и полноценнее, или будет пассивно ждать чуда. Я отношу себя к первой категории людей. Я считаю, что каждый человек рождается с определенным потенциалом, и очень важно себя реализовать. Конечно, все люди разные, у всех разные и разные возможности для успешного старта в жизни. Но для себя я решила, что буду делать все возможное, чтобы максимально раскрыть себя и быть полезной людям.

Место в мире – это, прежде всего, профессия. Я решила стать учителем, потому что именно в этой профессии я смогу чувствовать, что приношу реальную пользу. В современном мире детям часто не хватает любви, живого человеческого общения, грамотного совета. Нынешние родители утопают в собственных ежедневных заботах, и часто им не до детей. Я уверена, что школа может справиться с этой проблемой. Хороший учитель – это не только преподаватель определенной дисциплины, но еще друг и наставник. Поэтому так важно давать детям тепло и внимание, в первую очередь.

Каждый человек стремится к гармоничной жизни, пусть даже неосознанно. Однако гармонию каждый представляет по-своему. Я считаю, что важно реализовать себя во всех сферах жизни, поэтому в будущем мне бы хотелось создать семью и воспитать хороших детей.

4,4(7 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Математика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ