Я дуже захоплюся художньою фотографією. Все почалося два роки тому, коли я ходила з батьками на виставку робіт відомого фотохудожника. На жаль, я забула його ім’я, але деякі його роботі досі нібито стоять у мене перед очима – настільки вони мене вразили.
Батьки мене підтримали і віддали мені свою фотокамеру; я й зараз нею знімаю. Вона не дуже сучасна, але я давно помітила, що від технічних характеристик камери залежить не так багато, як зазвичай вважається. Як на мене, навіть найсучасніша камера не навчить людину бачити красоту, вибирати вдалий кадр та ракурс. Для цього потрібні певні здібності, і я дуже рада, що у мене вони є.
За два роки я багато чому навчилася і продовжую навчатися. Я розумію, що це навчання ніколи не закінчиться, бо немає межі досконалості.
учи упоки двоиишнеца ты дажи 2+2 пасчатать не можиж