62 = 2•31 63 = 3•3•7 Общих множителей нет, т.е. числа 62 и 63 взаимно-простые. НОД(62, 63) = 1 Чтобы найти НОК объединяем множители и перемножаем их: НОК(62, 63) = 2•3•3•7•31 = 3906
100 = 2•2•5•5 175 = 5•5•7 Находим общие множители Чтобы найти НОД перемножим общие множители: НОД(100, 175) = 5•5 = 25 Чтобы найти НОК объединяем множители и перемножаем их: НОК(100, 175) = 2•2•5•5•7 = 700
94 = 2•47 96 = 2•2•2•2•2•3 Находим общие множители. НОД(94, 96) = 2 Чтобы найти НОК объединяем множители и перемножаем их: НОК(94, 96) = 2•2•2•2•2•3•47 = 4512
C тих пор як людина з'явилася на Землі, Місяць представляла для нього загадку
У древні часи люди поклонялися Місяцю, уважаючи її богинею ночі. Сьогодні, однак, ми знаємо набагато більше про те, що вона являє собою насправді. Ми навіть можемо побачити «зворотну», або, як її ще називають, «темну», сторону Місяця на фотографіях, отриманих радянськими й американськими вченими
Чому ж ми не в змозі глянути на зворотну сторону Місяця із Землі?
Справа в тому, що Місяць - це природний супутник Землі, тобто небесне тіло меньших. розмірів, чим наша планета, що обертається навколо її. Один повний виток Місяця на орбіті навколо Землі становить приблизно 29,5 доби. Чудово, що Місяць робить оборот навколо своєї осі за те ж самий час
Саме тому із Землі нам видна лише одна її сторона. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, спробуйте поставити наступний експеримент. Візьміть яблуко або апельсин і проведіть на ньому лінію, що розділяє його на дві половини. Уявіть собі, що це МісяцьПотім витягніть перед собою стислий кулак, що повинен зображувати Землю. Тепер поверніть «Місяць» однією стороною до «Землі». Продовжуючи тримати «Місяць» зверненої до «Землі» однієї й тією же стороною, зробіть її повний оборот навколо «Землі».
Ви побачите, що «Місяць» при цьому обернеться навколо своєї осі, а з «Землі» буде по - колишньому видна тільки одна її сторона
Дана функция у = (4x /(x² + 4)).
Её производная равна y' = (4(x² + 4) - 2x*4x) / (x² + 4)² =
= (-4x² + 16) / (x² + 4)².
Приравняем её нулю (достаточно числитель):
-4x² + 16 = 0,
x² = 16/4 = 4.
x = +-2.
Определяем характер полученных критических точек.
х = -3 -2 0 2 3
y' = -20 0 16 0 -20.
Как видим, минимум функции в точке х = -2 (y' с - на +).
ответ: координата x точки минимума функции равна -2.