З давніх часів людина прагнула до достатку і процвітання. Для себе, своєї родини, свого народу, а іноді і всіх народів разом. Мудреці, винахідники, мандрівники, полководці – кожен по-своєму намагався наблизити століття достатку. На жаль, світ не ідеальний. Століття повного достатку досі залишається нездійсненною мрією людства. Щоб глибше зрозуміти проблему і спробувати знайти вирішення, варто вивчити два основоположних поняття: бідність і багатство.
Для будь-якого з народів світу бідність завжди ставала страшним випробуванням. Учені визначають бідність як економічну характеристику людини або групи людей, які не можуть дозволити собі мати певний мінімальний набір благ першої необхідності. Філософи і поети інакше розглядали бідність. Давньогрецький філософ Платон вважав: «Бідність полягає не в зменшенні майна, а у збільшенні ненаситності». «Я не знаходжу в бідності нічого привабливого або повчального» – так говорив про бідність знаменитий актор Чарлі Чаплін. До теми бідності в своїх працях зверталися різні люди: філософи і поети, художники і політики. Хороший підсумок їм підводить у своєму творі А. Н. Островський. «Бідність не порок», – говорить Островський, трьома простими словами узагальнюючи думки мільйонів.
Так уж случилось в нашем мире, что люди разделились на бедных и богатых. Говорят, они никогда не поймут друг друга. Ведь первые не знают где найти копейки, чтобы прокормить семью, а вторые не знают куда деть миллионы, чтобы они принесли еще большее богатство. Между бедными и богатыми находится пропасть. Противостояние двух слоев населения является достаточно серьезной социальной проблемой современности.
Скрыть рекламу:Не интересуюсь этой темойТовар куплен или услуга найденаНарушает закон или спамМешает просмотру контента объявление скрыто.
Я часто задаю себе вопрос, когда же люди поймут, что деньги – это просто бумага. За них не купишь любовь, дружбу, семью, жизнь. Все самые ценные вещи в мире бесплатны. Безусловно, в большинстве случаев материальное благополучие человека – это следствие тяжелой работы. Хотя я не верю, что миллионы можно заработать честным трудом. Не раз своими глазами я видела, как деньги меняют человека, и, к сожалению, не в лучшую сторону.
Я придерживаюсь мнения, что счастлив не тот человек, у которого много денег, а тот, кому хватает. Чем больше денег, тем больше проблем. Людям больше нужно думать о духовном богатстве. Ведь духовная нищета намного страшнее материальной. Все бегут за богатством, забывая о таких важных вещах, как доброта, милосердие, честь, гордость. Страшно подумать, что некоторые люди готовы пойти на все ради денег.
Мне бы очень хотелось решить проблему бедности. Чтобы у всех, кто голоден, на столе каждый день был свежий хлеб и обед, у всех, кому негде жить, появилась крыша над головой, а те, кто мерзнет зимой, наконец-то купили теплые куртки и сапоги. А те, кто лет двадцать не читали книги, нашли время обогатиться духовно. Конечно, я понимаю, что это утопия и идеального общества не существует. Но хочется верить в чудеса. Мысли материальны и, может быть, благодаря моим в мире станет немного меньше бедности, как финансовой, так и духовной.
З давніх часів людина прагнула до достатку і процвітання. Для себе, своєї родини, свого народу, а іноді і всіх народів разом. Мудреці, винахідники, мандрівники, полководці – кожен по-своєму намагався наблизити століття достатку. На жаль, світ не ідеальний. Століття повного достатку досі залишається нездійсненною мрією людства. Щоб глибше зрозуміти проблему і спробувати знайти вирішення, варто вивчити два основоположних поняття: бідність і багатство.
Для будь-якого з народів світу бідність завжди ставала страшним випробуванням. Учені визначають бідність як економічну характеристику людини або групи людей, які не можуть дозволити собі мати певний мінімальний набір благ першої необхідності. Філософи і поети інакше розглядали бідність. Давньогрецький філософ Платон вважав: «Бідність полягає не в зменшенні майна, а у збільшенні ненаситності». «Я не знаходжу в бідності нічого привабливого або повчального» – так говорив про бідність знаменитий актор Чарлі Чаплін. До теми бідності в своїх працях зверталися різні люди: філософи і поети, художники і політики. Хороший підсумок їм підводить у своєму творі А. Н. Островський. «Бідність не порок», – говорить Островський, трьома простими словами узагальнюючи думки мільйонів.