Question

ЛЮДИ ПРАВДИ Комуністичний режим намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, але й назавжди знищити крихти пам'яті про цей злочин. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, листах до партійних «вождів>> або ж родичів за кордон, але навiть згадувати в приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборiв ГУЛАГУ. Однак, попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати, намагалися розповісти правду.

У 2015 році ми згадували людей правди - тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя. Щоб світ знав.

Джеймс Мейс (1952-2004) - американський історик, голова Комісії Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду, автор безлічі публікацій про Голодомор. У результаті роботи Комісії зі збору свiдчень опубліковано тритомник майже двох сотень усних свiдчень про голод в Україні. В нашій країнi цi матеріали перевидані у 2008 р. У 1993 р. Джеймс Мейс переїхав до України. Працював у Києво-Могилянській академії, займався політологією і дослідженням Голодомору. Він характеризував українське суспільство як постгеноцидне: "Це глибоко травматизований, зранений організм, який щосили намагається забути про жахи минулого...". Саме Мейс запропонував запалити свiчки в знак пам'яті за померлими: "... щоб прості українці запалили в цей день у вікнах свічки - вони стануть поминальними свічками за батьками, дідами, прадідами, вони освітять майбутне без жертв, без насильства, без жахiв". 26 листопада 2005 р. його нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня (посмертно).

"Менi судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. Не можна займатися історією голокосту та не стати хоч би нанівевреем, як не можна займатися історією голодомору напівукраїнцем". не стати хоча 6

Улас Самчук (1905-1987) український письменник. У 1934 р. Самчук завершує роботу над романом "Марiя" - першим художнім твором на тему Голодомору, який має посвяту "Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933" Жах матерi у голодні роки появу тому, що вона ніяк не могла зарадити стражданням дитини, яка повільно угасала на її очах, і частіше за все помирала першою. В Україні роман вийшов лише у 1991 р.