Щит Ахілла - щит, викуваний за одну ніч Гефестом для Ахілла, сина Фетіди. Щит мав центр з невеликим піднесенням, що символізувало земну твердь, що мала, на думку древніх, форму щита з серединної горою, «пупом землі». На щиті Гефест зобразив землю, небо, зірки, а також численні епізоди міського і сільського життя. ... Безліч дивного бог за задумами творчим зробив. Там представив він землю, представив і небо, і море, Сонце, в дорозі неістомное, повний срібний місяць. Всі прекрасні зірки, якими вінчається небо ... (Текст «Іліади» в перекладі Н. І.Гнедіча) Згідно з міфами, такого щита не було ні у кого: ні у воїнів троянських і ахейських, ні у божеств, які спускалися з Олімпу. За своїм щиту Ахілл міг знайти будь-яке місце: і землю мирмидонян, правителем якої був його батько Пелей, і Трою, де він на чолі загону відстоював честь Менелая. Детальний опис щита можна знайти в «Іліаді» Гомера. Пошуком щита займався Генріх Шліман.
угол между точкой зенита и Полярной звездой. В дни равноденствий высота полуденного Солнца над горизонтом для разных широтопределяется по формуле:
Так, например, в г. Киеве 21 марта и 23 сентября в полдень Солнце находится на высоте:
Летом, когда Солнце находится над тропиком каждого полушария, высота его в полдень увеличивается на 23° 27', т.е.
Таким образом, для г. Киева 21 июня высота Солнца равна 61°27'. Зимой, когда Солнце перемещается в противоположное полушарие, высота его соответственно уменьшается и достигает минимума в дни солнцестояния, когда ее следует уменьшить на 23°27', т.е.
Так, для Киева 22 декабря Солнце находится на высоте
Нам дано, что 12% от х равно 24% от у. Запишем это математическим языком:
0,12х = 0,24у
А теперь упростим выражение:
х = 0,24у ÷ 0,12,
х = 2у.
Подставляем значение х в наше неравенство:
2у ? у
Определим все возможные исходы:
2у < у, если у < 0;
2у > у, если у > 0;
2у = у, если у = 0.
По идее так, но я не уверен