1 19/90.
х < 10.
Пошаговое объяснение:
5/16•(x - 5/18) = 7/24
Умножим обе части равенства на 48, получим
48•5/16•(x - 5/18) = 48•7/24
3•5 •(x - 5/18) = 2•7
15•(х - 5/18) = 14
х - 5/18 = 14 : 15
х - 5/18 = 14/15
х = 5/18 + 14/15
х = 25/90 + 84/90
х = 109/90
х = 1 19/90
Проверка:
5/16•(109/90 - 5/18) = 7/24
5/16•(109/90 - 25/90) = 7/24
5/16•84/90 = 7/24
(5•84)/(16•90) = 7/24
(1•21 )/ (4•18 ) = 7/24
(1•7)/(4•6) = 7/24
7/24 = 7/24 - верно.
Предположу, что в условии были даны некоторые неравенства. В опубликованном задании их нет. Привожу пример своего неравенства:
х < 10.
Управлінню конфліктом повинна передувати стадія його діагностики, тобто визначення основних складових конфлікту, причин, що його породили. При проведенні діагностики конфлікту достатньо складним є виявлення суб'єктів конфлікту, їх потреб, що торкнулися, інтересів, побоювань, причин конфліктної взаємодії.
Для виявлення причин конфлікту можливо використовувати метод картографії конфлікту, суть якого полягає в графічному відображенні складових конфлікту, в послідовному аналізі поведінки учасників конфліктної взаємодії, у формулюванні основної проблеми, потреб і побоювань учасників в усунення причин, що призвели до конфлікту. Цей метод розроблений X. Корнеліусом і Ш. Фейром. Картографія конфлікту складається з декількох етапів. Перший етап картографії конфлікту — фіксування конфліктної проблеми. На першому етапі проблема описується у загальних рисах, визначається предмет конфлікту. Якщо, наприклад, йдеться про неузгодженість в роботі, про те, що хтось працює гірше за інших, то проблему можна відобразити як "розподіл навантаження". Якщо конфлікт виник через відсутність довіри між особою і групою, то проблему можна виразити як "взаємостосунки". На даному етапі важливо визначити саму природу конфлікту і неважливо, що це не повністю відображає суть проблеми. Не слід визначати проблему у формі двоякого вибору протилежностей "так чи ні", додільно залишити можливість знаходження нових і оригінальних рішень.
Другий етап — визначення головних учасників конфлікту. Участь в конфлікті може бути різною. Відповідно до цього виділяють таких учасників:
* опонент — учасник конфлікту, який вважає свої інтереси неузгодженими з інтересами іншого;
* противник — опонент, який прагне реалізувати свої інтереси за рахунок нейтралізації інтересів іншого;
* агресор — противник, який виявляє агресивність, намагається причинити іншому зло;
• посередник-учасник — його завдання до ліквідувати конфлікт;
• арбітр — учасник, мета якого проаналізувати конфлікт і дати рекомендації щодо його ліквідації;
• ворог-противник — його мета — знищити противника (фізично чи морально, соціально).
Крім цього є ще ті, хто співчуває, і ті, хто засуджує дії певної сторони в даному конфлікті. На другому етапі виявляються головні учасники (суб'єкти) конфлікту. В список можна внести окремих осіб або цілі команди, відділи, групи, організації. Залучених у конфлікт людей, що мають спільні інтереси в конфлікті, можна об'єднати в групи.
a=20/48*4/3
a=5/9