М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Робітник обточував 1 кільце за 55 хв., а після вдосконалення верстата-за 37хв. на скільки менше часу витратить робітник на обточування 5 кілець?

👇
Ответ:
ArtemyEvergreenIV
ArtemyEvergreenIV
08.03.2023
55-37=18 хвилин менше став затрачувати на обточення 1 кільця
5*18=90 хвилин менше витратить на обточування 5 кілець
4,5(23 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
еанеа
еанеа
08.03.2023
Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього де­кілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає осо­бливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не об­ходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звер­тає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплю­щуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздале­гідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів при­мушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно виру­шають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагар­ники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.
4,4(6 оценок)
Ответ:
Aldik81
Aldik81
08.03.2023

першым і сапраўдным настаўнікам даніка мальца быў вясковы падполыпчык мікола кужалевіч. аднак жыццё сутыкала героя і з шэрагам іншых настаўнікаў, такіх, як цаба, мар'я, рузя, дулемба. хлопчык, у якога абудзілася пачуццё нацыянальнай самасвядомасці, які адчуў сябе сынам свайго народа, не мог назваць сваімі настаўнікамі паноў цабу, рузю, дулембу, бо тыя ненавідзелі вучняў, абражалі іх, асабліваі пагардліва ставіліся да дзяцей беларусаў.

дарагім чалавекам, сябрам і дарадцам стала для даніка пані мар’я, бо яна адкрывала хлопчыку багацце і разнастайнасць свету, радасць і шчасце вучыцца, харашэць душой, адкрывала беларускую і польскую літаратуру, хараство польскага слова.

данік любуецца знешнім хараством настаўніцы, з захапленнем глядзіць на мілы твар, які абрамляе шапка кучаравых, коратка пастрыжаных валасоў, на чорныя доўгія вейкі, якія прыкрываюць жывыя карыя вочы, на белую зграбную ручку. даніку так хацелася, каб гэтая рука легла яму на галаву. хлопчык захапляецца непасрэднасцю, шчырасцю настаўніцы, яе здольнасцю паспачуваць чужой бядзе, парадавацца поспеху вучня, яму.

пані мар'я любіць сваіх вучняў, падтрымлівае іх стараннасць, карае нядбайнасць, верыць у духоўныя мажлівасці беларускіх дзяцей, у тое, што з цягам часу яны змогуць унесці свой уклад у духоўную скарбніцуі чалавецтва. дзеці таксама любілі сваю «кіраўнічыху», бо яна вылучалася інтэлігентнасцю, дэмакратызмам шчырым жаданнем навучыць, выхаваць, падтрымаць сваіх выхаванцаў.

надеюсь смогла

4,5(41 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Математика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ