Дноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти.
Поширення.Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо.
Особливості будови та процесів життєдіяльності.Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану (мал.1). У деяких найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи пелікулу. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.
Мал.1. Будова клітини найпростіших
Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.
Рух найпростіших.Амеба протей і арцела рухаються за до несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.
Живлення.Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці.
Дихання.Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини.
Регулювання тиску всередині клітини.Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі скоротливі вакуолі. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.
Розмноження.Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.
Подразливість.Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).Найпростішим притаманні різноманітні таксиси - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік.
Чтобы решить эту задачу, нам понадобятся знания о свойствах вписанной окружности и формуле площади треугольника.
Согласно свойству вписанной окружности, любая прямая, проведенная из вершины треугольника к точке касания окружности с стороной, делит эту сторону на две части, длины которых являются хордами окружности. В нашем случае, такая прямая будет проходить через точку C и делить сторону AB на две равные части длиной 7.5 см каждая.
Мы можем обозначить длины сторон треугольника как AB = 15 см, AC = 7.5 см и BC = 7.5 см. Теперь мы можем использовать формулу полупериметра треугольника и радиус вписанной окружности, чтобы найти площадь треугольника.
Полупериметр треугольника вычисляется по формуле s = (AB + AC + BC) / 2. В нашем случае s = (15 + 7.5 + 7.5) / 2 = 15 см.
Формула площади треугольника через полупериметр и радиус вписанной окружности имеет вид S = sqrt(s * (s - AB) * (s - AC) * (s - BC)), где sqrt обозначает квадратный корень.
Для того чтобы решить эту задачу, нам необходимо разобраться с основными свойствами ромба и использовать геометрический подход.
1. Прежде всего, давайте введем обозначения. Пусть ACBD - ромб, где AC и BD - диагонали, и AD является его меньшей диагональю. Также пусть плоскость р обозначена как α.
2. Заметим, что угол между плоскостью ромба и плоскостью р равен α. Это значит, что мы хотим найти косинус двугранного угла, образованного этими плоскостями.
3. Известно, что угол между диагоналями ромба равен 120°. Диагонали ромба делятся пополам и перпендикулярны. Поэтому у нас есть прямоугольный треугольник ADO, где AD - меньшая диагональ, AO - радиус окружности, вписанной в ромб.
4. Поскольку угол ромба равен 120°, мы знаем, что угол OAD равен 60°.
5. Теперь нам необходимо найти косинус угла OAD. Мы знаем, что cosα = AD/AO, поэтому нам нужно найти соотношение между AD и AO.
6. Обратимся к треугольнику AOD. Мы знаем, что у него есть прямой угол O, а также угол OAD равен 60°. По свойству треугольника имеем:
cos 60° = AD/AO,
1/2 = AD/AO,
AO = 2AD.
7. Таким образом, мы можем заменить AO в выражении для cosα:
cos α = AD/AO,
cos α = AD/(2AD),
cos α = 1/2.
8. Поскольку нам дано, что cosα = √19/8, мы должны проверить, выполняется ли это равенство. Очевидно, что 1/2 ≠ √19/8.
9. Из этого мы можем сделать вывод, что задача некорректна и/или содержит ошибку в формулировке.
10. В такой ситуации настоятельно рекомендуется проконсультироваться со своим учителем или проверить условие задачи еще раз, чтобы убедиться в правильности исходных данных и постановке задачи.
Это детальное разъяснение позволит школьнику понять, почему в данном случае невозможно получить точный ответ. Это будет способствовать его лучшему пониманию математических принципов и развитию логического мышления.
Поширення.Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо.
Особливості будови та процесів життєдіяльності.Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану (мал.1). У деяких найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи пелікулу. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.
Мал.1. Будова клітини найпростіших
Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.
Рух найпростіших.Амеба протей і арцела рухаються за до несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.
Живлення.Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці.
Дихання.Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини.
Регулювання тиску всередині клітини.Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі скоротливі вакуолі. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.
Розмноження.Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.
Подразливість.Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).Найпростішим притаманні різноманітні таксиси - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік.