Сторона якого квадрата дорівнює 3см а другого 6 см.у скільки разів: 1)сторона другого квадрата більша за сторону першого? ? 2)периметр другого квадрата більший за периметр першого? ? 3)площа другого квадрата більша за площу першого? ?
1) 6:3=2 - вдвічі другий квадрат більший від першого. 2) (в квадрата всі сторони рівні, а їх є чотири) :(6*4):(3*4)=24:12=2 3) (6*6):(3*3)=36:9=4
Це все можна робити не користуючись обчисленнями застосувавши ознаки подібності фігур. Квадрати зажди буде мати ті самі кути, що і інший, отже вони подібні. В цьому випадку k=2 (k- коефіцієнт подібності, його ми взнали поділивши одну сторону на іншу(6:3=2)). Один квадрат буде більший від іншого у (або на (залежить від того що робилося ділилося/множилося чи віднімалося/додавалося при знаходженні коефіцієнта подібності )) стільки раз, стільки й дорівнює число коефіцієнта подібності. При знаходженні периметра так же ж сам. При заходженні периметра відношення площ подібних фігур дорівнює квадрату коефіцієнта подібності (2²=2*2=4).
●Сократимая обыкновенная дробь – это дробь, числитель и знаменатель которой имеют положительный общий делитель, отличный от единицы.
•Обыкновенная дробь 45/15 – сократимая. Действительно, числитель 45 и знаменатель 15 очевидно делятся на 5 (смотрите признак делимости на 5), то есть, имеют положительный общий делитель 5, отличный от единицы. В качестве других примеров сократимых обыкновенных дробей можно привести 3/66 и 11/11. Действительно, несложно увидеть, что числа 3 и 66 имеют не равный единице положительный общий делитель 3 (можно воспользоваться признаком делимости на 3), а числа 11 и 11 очевидно имеют общий делитель 11.
●Несократимая обыкновенная дробь – это дробь, числитель и знаменатель которой имеют единственный общий положительный делитель – единицу, то есть, являются взаимно простыми числами.
•А вот дроби 2/7, 13/6, 450/49, 16/35 можно рассматривать как примеры несократимых дробей, так как числитель и знаменатель каждой из этих дробей есть взаимно простые числа.
2) (в квадрата всі сторони рівні, а їх є чотири) :(6*4):(3*4)=24:12=2
3) (6*6):(3*3)=36:9=4
Це все можна робити не користуючись обчисленнями застосувавши ознаки подібності фігур. Квадрати зажди буде мати ті самі кути, що і інший, отже вони подібні. В цьому випадку k=2 (k- коефіцієнт подібності, його ми взнали поділивши одну сторону на іншу(6:3=2)). Один квадрат буде більший від іншого у (або на (залежить від того що робилося ділилося/множилося чи віднімалося/додавалося при знаходженні коефіцієнта подібності )) стільки раз, стільки й дорівнює число коефіцієнта подібності. При знаходженні периметра так же ж сам. При заходженні периметра відношення площ подібних фігур дорівнює квадрату коефіцієнта подібності (2²=2*2=4).