В основном воздух представляет собой смесь газов. Точный состав воздуха был определен в XX веке.
Физические свойства воздуха — газ без цвета и запаха, малорастворимый в воде. Воздух представляет собой однородную смесь различных газов. Как и все смеси, он не имеет определенных температур плавления и кипения.
Примерно 4/5 объема воздуха приходится на азот (N2). Этот газ не поддерживает горения. Около 1/5 воздуха приходится на кислород (O2), он поддерживает горение, при этом расходуется сам. Если в колбе с воздухом что-нибудь поджечь, и при этом не допускать поступление новых порций воздуха, то объем воздуха в колбе уменьшится примерно на 1/5, за счет сгорания кислорода.
Помимо азота и кислорода в воздухе содержится углекислый газ (CO2), пары воды (H2O), инертные газы (в основном, аргон) и различные примеси в очень малых количествах.
Молекулы инертных, или благородных, газов состоят из одного атома, а не из двух. К инертным газам относятся гелий (He), неон (Ne), аргон (Ar), криптон (Kr), ксенон (Xe), радон (Rn). Эти газы называются инертными, потому что они почти не вступают в химические реакции.
Если не учитывать водяные пары, то в состав воздуха таков: 78% азота, 21% кислорода, на благородные газы приходится чуть менее 1% воздуха, углекислый газ составляет около 0,03% воздуха. Примерно столько же, как и углекислого газа, в воздухе содержится различных примесей и других газов.
От водяного пара зависит влажность воздуха. Воздух более влажный в дождливую и теплую погоду, и менее — в сухую и холодную.
Углекислый газ поступает в воздух в результате различных процессов горения и дыхания живых организмов. Поэтому в различных местах количество углекислого газа в воздухе несколько отличается. Так в городах его больше, чем в лесах.
В городах в воздухе могут содержаться оксиды азота, угарный газ (CO), пыль и другие вредные вещества. Они образуются в результате неполного сгорания топлива автомобилей, присутствуют в выбросах промышленных предприятий.
1. Если третье число не является натуральным, то оно равно нулю, так как это цифра, а список цифр - 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 - где, все, кроме нуля - натуральные числа. 2. Тогда число принимает вид X*1000+Y*100+Z (XY0Z). При это известно, что последняя цифра в два раза больше первой, т.е. Z=2X, тогда число можно записать и так: X*1000+Y*100+2X. 3. По условию вторая цифра на единицу меньше последней: Y=Z-1=2X-1. Тогда в записи числа имеем всего одну неизвестную Х: Х*1000+(2Х-1)*100+2Х. 4. Отсюда следует, что наибольшая в числе цифра 2Х>2X-1>Х. Т.к. сумма всех цифр числа есть число чётное (по условию), то или все цифры этого числа - целые числа, или одна из цифр - чётное число, а две другие - нечётные. 2Х-1 - нечётное число и 2Х - чётное число, значит, Х - нечётное число. 5. Сумма всех цифр - двузначное число, значит, она больше либо равна десяти. Следовательно X=1 (1102) и Х=2 (2304) можно отбросить. 6. Стоит учитывать, что 2Х<=8, значит X<=4. Тогда или Х=3, или Х=4. Но из пункта 4 следует, что Х - нечётное число, следовательно Х=3. 7. Выполним проверку: Х=3 3*1000+5*100+6=3506. 3+5+6=14 Искомое число - 3506.
Восени дні стають коротші, сонце гріє слабо. Більшість птахів готується до відльоту в теплі краї. Перед цим у них закінчується осіннє линяння. Перелітні птахи до осені починають жиріти, тому що в них попереду далекий шлях, на який треба буде витратити багато сил і енергії. Шпаки, граки та інші птахи збираються в зграї. Спочатку зграї кочують, а потім залишають рідні місця й летять у теплі краї. Першими відлітають комахоїдні птахи: стрижі, ластівки, солов'ї, тому що набагато зменшується кількість комах; метелики забираються в щілини, де перезимовують до весни; засинають жуки, бабки, надійно сховані в комах гусениці і личинки. Як тільки замерзають водойми, відлітають водоплавні птахи.
Щоб добре гати пташиний переліт, треба знати, як летять птахи. Виділяють такі основні форми пташиних зграй; кутом і клином (журавлі, гуси); шеренгою, а також один за одним (гуси, качки, чирки); скупченою зграєю (шпаки, омелюхи); безладною зграєю (кулики, дрібні горобині). Деякі птахи летять по одному (зозулі, дрімлюги).
Проте дуже багато птахів залишається в середній смузі зимувати. Це насамперед дятел, повзик, пищуха, які спритно дістають комах та їх личинки з-під кори дерев. Усюди зустрінеш синиць, які оживляють осінній ліс своїм щебетанням. Горобці (польові), галки, ворони перебираються ближче до людського житла. Птахів, які живуть у даній місцевості цілий рік, називають осілими. Взимку їм доводиться важко через нестачу корму, тому школярі повинні на початку осені потурбуватися про них: заготувати ягоди горобини, калини, бузини, глоду для дроздів, омелюх, снігурів, насіння берези, вільхи для чечіток, чижів і насіння кавунів, динь, гарбузів для синиць, шишки лопуха й віники з лободи для щиглів.
Комах восени стає менше, а ось павуків зустрічається дуже багато. У ясні дні можна гати літаючу павутину, на якій сидить маленький павучок. Він перед тим залазить на кінчик гілки, жердини і починає випускати павутину, яка стає все довшою й довшою, потім павучок перекушує павутину, вітер її підхоплює і заносить далеко. Так молоді павуки розселяються на нові території.
З охолодженням водойм до місць своїх зимівель починають збиратися риби, і тільки минь радіє зимі. Він стає дуже рухливим, піднімається до верхів'їв річок і серед гальки й піску відкладає ікру.
У звірів змінюється шерсть, вона стає густішою й теплішою. У зв'язку з зимівлею всіх тварин можна поділити на такі групи: тварини, які взимку сплять (бурий ведмідь, борсук, єнотовидний собака), в їхньому організмі головним чином настає гальмування життєвих процесів — в'ялий стан, зниження реакцій на подразники. Перед тим як залягти в барлогу, ведмідь посилено харчується, об'їдається ягодами, обсмоктує волоті вівса. І при цьому жиріє. Борсук не тільки від’їдається жолудями, а й робить запаси. У його нірках можна знайти сушених жаб, жуків і навіть гриби. А нірку, де він спить, борсук утеплює листям, старанно вичищає. Це дуже охайний звір.
Друга група тварин (їжак, ховрашок, хом'як) впадають у справжню зимову сплячку. Третя група тварин робить собі на зиму запаси. У гризунів, які живляться зерном, знаходили в норах до 6 кг зерна. У великі морози ці тварини впадають у сон, особливо коли не вистачає їжі для підтримання нормальної життєдіяльності. Навіть звірі, які ведуть активний б життя, на зиму роблять собі запаси корму. Ласки й горностаї збирають по 20-З0 полівок і мишей, чорні тхори ховають під льодом жаб, норки – рибу, бобри запасають гілки тощо.
Третя група тварин веде активний б життя (вовк, лисиця, заєць, лось та ін.). Заєць їсть узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь вислідити. Взимку він не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не писне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею.
В основном воздух представляет собой смесь газов. Точный состав воздуха был определен в XX веке.
Физические свойства воздуха — газ без цвета и запаха, малорастворимый в воде. Воздух представляет собой однородную смесь различных газов. Как и все смеси, он не имеет определенных температур плавления и кипения.
Примерно 4/5 объема воздуха приходится на азот (N2). Этот газ не поддерживает горения. Около 1/5 воздуха приходится на кислород (O2), он поддерживает горение, при этом расходуется сам. Если в колбе с воздухом что-нибудь поджечь, и при этом не допускать поступление новых порций воздуха, то объем воздуха в колбе уменьшится примерно на 1/5, за счет сгорания кислорода.
Помимо азота и кислорода в воздухе содержится углекислый газ (CO2), пары воды (H2O), инертные газы (в основном, аргон) и различные примеси в очень малых количествах.
Молекулы инертных, или благородных, газов состоят из одного атома, а не из двух. К инертным газам относятся гелий (He), неон (Ne), аргон (Ar), криптон (Kr), ксенон (Xe), радон (Rn). Эти газы называются инертными, потому что они почти не вступают в химические реакции.
Если не учитывать водяные пары, то в состав воздуха таков: 78% азота, 21% кислорода, на благородные газы приходится чуть менее 1% воздуха, углекислый газ составляет около 0,03% воздуха. Примерно столько же, как и углекислого газа, в воздухе содержится различных примесей и других газов.
От водяного пара зависит влажность воздуха. Воздух более влажный в дождливую и теплую погоду, и менее — в сухую и холодную.
Углекислый газ поступает в воздух в результате различных процессов горения и дыхания живых организмов. Поэтому в различных местах количество углекислого газа в воздухе несколько отличается. Так в городах его больше, чем в лесах.
В городах в воздухе могут содержаться оксиды азота, угарный газ (CO), пыль и другие вредные вещества. Они образуются в результате неполного сгорания топлива автомобилей, присутствуют в выбросах промышленных предприятий.