— Время удара рукой из свободного положения — пять сотых секунды. — Брюс Ли мог удерживать 32-килограммовую гирю на вытянутой вперёд руке несколько секунд. — Удары Брюса Ли были настолько быстрыми, что порой их не удавалось заснять обычной в то время технологией 24 кадра в секунду, поэтому некоторые сцены приходилось снимать 32-кадровым Брюс Ли мог держать ноги уголком в упоре на руках 30 минут и больше. — Брюс Ли мог подбрасывать в воздух зёрна риса и ловить их палочками для еды. — Брюс Ли мог пальцами пробить неоткрытую банку колы (в те времена слой алюминия, из которой изготавливалась ёмкость, был значительно толще) — Брюс Ли мог отжиматься на двух пальцах одной руки, а также подтягиваться, используя только большой и указательный пальцы для обхвата перекладины.
Про що розпові листівки з міст? певна, шо люди різного віку люблять подорожувати. мені подобається такий відпочинок. під час подорожі завжди дізнаєшся багато нового і цікавого про країни світу та життя, традиції, звичаї їх жителів. і, звичайно,-туристи купують листівки з міст, щоб надовго зберегти у пам’яті враження про місця, де вони побували. на листівках зазвичай зображують красиві пейзажі, пам’ятники, собори, вулиці міст і містечок.саме такі листівки купував кожен турист із вірша дж. родарі «листівки з ви міст». італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. але чи відповідає зображене дійсності? не завжди. світ, виявляється, не такий уже й безжурний. є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. такий він, світ «без глянцю». реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. і він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. а за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.контрасти життя може побачити лише допитливий і спостережливий герой, який прагне пізнати навколишній світ. а листівка у поезії італійського письменника і є символом широти світу', який слід відкривати для себе. для творчості дж. родарі характерною є увага до життя простих людей. саме про них поет говорить дуже тепло, з любов’ю. письменник намагається нути увагу читачів до життя звичайних трударів, змальовуючи соціальні контрасти цього життя. головне, щоб люди, долаючи усілякі негаразди, не розгубили найцінніші скарби — добро, милосердя, співчуття, взає, — які й жуть подолати усі труднощі.
