№1. 2* ( 720 сек + 24 мин ) + 1 сут 1 час - ( 1час 1 мин - 480 сек)=1 час 23 мин. 1)720 сек + 24 мин = 12 мин + 24 мин = 36 мин. 2)1 сут 1 час - 480 сек. = 25 час. - 8 мин. = 24 час 60 мин - 8 мин. = = 24 час 52 мин = 1 сут 52 мин. 3)2*36 мин = 72 мин = 1 час 15 мин. 4)1 час 15 мин + 1 сут 1 час = 1 сут 2 час 15 мин. 5) 1 сут 2 час 15 мин - 1 сут 52 мин = 1 сут 1 час 75 мин - 1 сут 52 мин = 1 час 23 мин. №2. (9 т - 4 ц 83 кг) : 3 + (35 ц 78 кг + 28 ц 29 кг) - 5 т 2 ц =4т46кг. 1) 9т - 4ц83кг = 90ц-4ц83кг=89ц100кг-4ц83кг=85ц17кг=8т5ц17кг. 2) 35 ц 78 кг + 28 ц 29 кг = 63ц 107 кг = 64 ц 7 кг = 6 т 4 ц 7 кг. 3) 8т 5 ц 17 кг :3 = 85 ц 17 кг : 3 =8517 кг : 3 = 2839 кг = 2 т 8 ц 39 кг. 4) 2 т 8 ц 39 кг + 6 т 4 ц 7 кг = 8 т 12 ц 46 кг =9т2ц46кг. 5) 9т2ц46кг-5т2ц=4т46кг.
Кожний окремий художній твір є принципово алегоричним, бо у прямому сенсі він є таким вже тому, що відноситься до одного з видів мистецтва. Схематизація творів, у яких використовується інакомовлення, є поєднанням двох значень. Вона обирається в якості головної ознаки класифікації і дозволяє незвичайним чином описати закономірності виникнення нових напрямків у літературі минулого століття і в сучасних творах.Яскравим прикладом використання інакомовлення е літературні твори, у яких сюжетна лінія підпорядковується зіткненню двох різних точок зору на одне і те ж явище. Така лінія може бути психологічно-реалістичною, коли існування того чи іншого персонажу у творі обумовлюється прагненням автора до правдоподібності зображення подій. Другий варіант використання інакомовлення є суто символічним, коли персонаж і його поведінка є лише засобом відображення ідей автора, а насправді існування такого герою ні в літературі, ні в реальному житті немає ніякого сенсу. Буває й так, що ці два використання інакомовлення поєднуються у одному творі. Саме широким використанням інакомовлення і відрізняється література епохи символізму від творів інших етапів розвитку літературної діяльності людства.Інакомовлення – це втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ у байці. Інакомовлення представляє особливий інтерес у тому випадку, якщо воно розглядається не тільки як локальна фігура або прийом, а як і цікава можливість використати його для побудування літературного чи мистецького твору взагалі. Коли ми прислухаємося до внутрішньої форми слова, в його семантиці ми чуємо гармонійне поєднання двох, пов’язаних між собою значень.У хрестоматійному розумінні інакомовлення являє собою загальну закономірність еволюції літературної діяльності людства і означає неминучість різноманітних змін художніх форм і постійне відокремлення від банальних літературних прийомів. Інакомовлення більш зрозуміле у відношенні форми до форми слова, ніж форми до змісту, бо воно не тільки відокремлює об’єкт у художньому творі і його тему, але й є прийомом, за до якого ідеї автора знаходять своє втілення у творі. Це і є іносказання – слово або вислів, сказані по-іншому. Однак поняття інакомовлення на відміну від поняття відокремлення досить ярко виражає ще один, досить змістовний аспект – розповідний і описовий. Подібна риса інакомовлення не вичерпує зміст усього твору, а навпаки, змушує думати про інший зміст, який стоїть за тим чи іншим словом.Єдність обох трактувань змісту інакомовлення і різної форми вираження одного слова характеризує цей художній прийом в цілому. Зміна форм у літературі та мистецтві, інакомовлення у першому значенні тягне за собою використання інакомовлення у іншому значенні. Символізація, один із видів інакомовлення, властива для мистецтва і літератури взагалі, вона притаманна багатьом митцям, і не одному окремому автору. Якщо казати про XX століття, то воно характеризується наступом епохи символізму, який приходить на зміну реалізму.
