Мета: навчати учнів оцінювати власний вклад у збереження природи; розвивати пізнавальну активність; виховувати у дітей бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Учні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.
ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІС
людям, що зростили ліс:
За всі дуби, ялини в пишнім гіллі І за красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі.
Коли б не ліс, не знали б ми про те,
Що є фіалка й пролісок на світі,
Як у маю конвалія цвіте —
Найкраща, найніжніша поміж квітів.
Від суховіїв сохнула б земля,
Була б вона подібна до пустелі.
А ліс накличе хмари на поля —
Дощі проллються весняні, веселі...
людям, що зростили ліс.
М. Познанська
— Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?
— Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.
IV. Вивчення нового матеріалу 1. Розповідь учителя
— Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.
Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Рантом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...
— Я коника спіймав] — промовив один хлопчик до іншого.
— Покажи! — попросив інший.
Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходило.
— Ого,— промовив другий хлопчик,— дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.
Він схопив ніжки коника. Але перший хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Він розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...
— Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.
Клас
І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.
За Ю.Аракчеєвим
— Розкажіть, чи доводилося вам гати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.
— Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.
Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за до малюнка.
Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.
Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.
Оцініть результати роботи.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
Робота в групах
— Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.
— Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.
а) Що запише нежива природа в книгу скарг?
б) Що запишуть рослини в книгу скарг?
в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?
Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи
1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?
2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?
3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по до
4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб до річці?
5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Про що йшлося на уроці?
— Що вас зацікавило?
VII. Домашнє завдання
— Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за до малюнка .

рис. 1
По ходу решения слагаемые представляют в виде суммы целой и дробной части, после чего происходит складывание отдельно целой и отдельно дробной части и, таким образом, переходят к конечному результату. Внимание учеников обращается на то, что, если в ответе получается неправильная дробь, то нужно выделить целую часть и представить в результате число с правильной дробью.
В примерах на нахождение разности смешанных чисел, аналогично, сначала представляют данные числа в виде суммы целой и дробной части, находят общий знаменатель и производят уже сам процесс вычитания – отдельно целых и дробных частей. Также рассматривается вариант, когда дробная часть уменьшаемого меньше, чем дробной части вычитаемого. Каждый из представленных примеров решен и записан в двух вариантах: пошаговое решение и короткая общепринятая запись.

рис. 2
Для того, чтобы учащиеся не только на слух воспринимали правила сложения и вычитания смешанных чисел, они представлены и в текстовом виде с поэтапным описанием выполнения данных действий (рис. 2).
Отвечая на вопросы, представленные по окончанию изложения учебного материала, учащиеся демонстрируют уровень понимания новой темы, учатся анализировать, воспроизводить только что услышанное (рис. 3).

рис. 3
Предлагаемый видеоурок «Сложение и вычитание смешанных чисел» сделает более эффективной подачу нового учебного материала, так как использование данной методики на уроке повышает интерес школьников, акцентирует их внимание на том, что показывается на экране (интерактивной доске). Кроме того, благодаря своей наглядности, логике изложения темы и доступности объяснения, видеоурок может быть успешно использован школьниками для самостоятельного или дистанционного обучения