100 - а = 13
100 - уменьшаемое, а - вычитаемое, 13 - разность. Чтобы найти вычитаемое, надо из уменьшаемого вычесть разность.
а = 100 - 13 = 87
Проверка: 100 - 87 = 13.
а - 55 = 26
а - уменьшаемое, 55 - вычитаемое, 26 - разность. Чтобы найти уменьшаемое, надо к разности прибавить вычитаемое.
а = 26 + 55 = 81
Проверка: 81 - 55 = 26.
72 : b = 9
72 - делимое, b - делитель, 9 - частное. Чтобы найти делитель, надо делимое разделить на частное.
b = 72 : 9 = 8
Проверка: 72 : 8 = 9.
b : 4 = 7
b - делимое, 4 - делитель, 7 - частное. Чтобы найти делимое, надо частное умножить на делитель.
b = 7 * 4 = 28
Проверка: 28 : 4 = 7.
Одним з відомих нам прикладів такого розкладання є розподільна властивість множення a(b + с) = ab + ас, якщо її записати у зворотному порядку: аb + ас – a(b + с). Це означає, що многочлен аb + ас розклали на два множники а і b + с.
Під час розкладання на множники многочленів із цілими коефіцієнтами множник, який виносять за дужки, обирають так, щоб члени многочлена, який залишиться в дужках, не мали спільного буквеного множника, а модулі їх коефіцієнтів не мали спільних дільників.
Розглянемо кілька прикладів.
Приклад 1. Розкласти вираз на множники:
1) 8m + 4;
2) at + 7ар;
3) 15а3b – 10а2b2.
Р о з в’ я з а н н я.
1)
Спільним множником є число 4, тому
8m + 4 = 4 . 2m + 4 ∙ 1 = 4(2m + 1).
2) Спільним множником є змінна а, тому
At + 7ap = a(t + 7p).
3) У даному випадку спільним числовим множником є найбільший спільний дільник чисел 10 і 15 – число 5, а спільним буквеним множником є одночлен а2b. Отже,
15а3b – 10а2b2 = 5а2b ∙ 3а – 5a2b ∙ b = 5а2b(3а – 2b).
Приклад 2. Розкласти па множники:
1) 2m(b – с) + 3р(b – с);
2) х(у – t) + c(t – у).
Р о з в ‘ я з а н н я.
1) У даному випадку спільним множником є двочлен b = c.
Отже, 2m(B – С) + 3р(B – C) = (b – с)(2m + 3р).
2) Доданки мають множники у – t і t – у, які є протилежними виразами. Тому в другому доданку винесемо за дужки множник -1, одержимо: c(t – у) = – с(у – t).
Отже, х(у – t) + c(t – у) = х(у – t) – с(у – t) = (у – t) (х – с).
