На завод по 175л яблучного і березового соку.березовий сік розлили в банки,по 5 л в кожну.яблучний сік розлили в банки,по 7 л в кожну.скільки використали банок для березового і яблучного соку окремо?
Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності: Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: Психологічні симптоми: • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми: • Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • Сухі очі; • Головні болі (схожі на мігрень); • Болі у спині; • Нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • Недотримання гігієни; • Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
Вторая половина XV века была временем триумфального шествия книгопечатания по Европе - Италия (1465), Швейцария (1468), Франция, Венгрия, Польша (1470), Англия, Чехословакия (1476), Австрия, Дания и т. Д. Книги, изданные до 1500 г. , Принято именовать инкунабулы, по-латыни - «в колыбели» , то есть в колыбели книгопечатания. Европейские книги, напечатанные с 1500 по 1550 г. Включительно, традиционно называются палеотипы, то есть старинные издания.
К 1500 г. В Европе было издано более десяти миллионов экземпляров книг, в том числе и на славянском языке.
Бродячие печатники с оборудованием за плечами либо в ручной тележке посещали монастыри, институты, замки феодалов и жили там, удовлетворяя потребность в печатной продукции. Подсчитано, что за период инкунабул всего было 1099 типографий. Они, правда, скоро разорялись, и к началу XVI века в Европе их осталось двести. Уцелели лишь пользовавшиеся поддержкой богачей и знати.
Любовь к печатным книгам распространилась в обществе. Стало модно быть библиофилом, герцоги и архиепископы в качестве развлечений занимались книгоизданием либо переплетным искусством.
эра инкунабул и палеотипов - это время совершенствования печатного мастерства. Начинается практика печатной иллюстрации в книге. Стали использовать ксилографию - гравюру на дереве.
Одна из первых иллюстрированных книг - С. Бранта «Корабль дураков» (Базель, 1494) - была украшена гравюрами Альбрехта Дюрера.
В Италии была изобретена гравюра на меди, которая стала родоначальницей глубочайшей печати. Гравюру различной техники стали использовать для печатания заставок, инициалов, иллюстраций и иных украшений книги. В России первопечатник Иван Фёдоров - ваш однофамилец Точно установлено, что в Москве книги начали печатать за десять лет до широко известного "Апостола" Ивана Фёдорова. Началом книгопечатания в России является 1 марта 1564 г. , когда вышла на свет эта ставшая легендарной книга.
Для культурного роста России введение книгопечатания имело огромное значение. Пользоваться печатной книгой, хранить её было удобнее, чем рукописную, хотя переписка книг продолжалась ещё долгое время. Распространение книг открывало более широкие возможности общения духовными ценностями.
По неизвестным причинам Фёдоров покинул Москву и продолжал свою деятельность на Украине. Во Львове он выпустил первый русский букварь. Но в Москве печатное дело не заглохло. Его продолжали печатники Никифор Гарасиев и Андроник Тимофеев Невежа. К концу 70х гг. XVI в. в России были напечатаны основные богослужебные книги. XVI в. столетие породило немало литературных произведений, которые нередко носили острый, полемический характер. И в иносказательной форме, на примерах успешной деятельности некоего турецкого султана выразил свои взгляды Иван Пересветов, сторонник возвышения дворянства и противник бояр - "ленивых богатин"
175:7=25 бан яблоч
35+25=60 бан вместе