Взаємний вплив інформатики та математики поширюється і на процес навчання. З усіх шкільних предметів інформатика найбільше пов'язана з математикою. З урахуван-ням завдань дослідження ми визначили: які з апробованих в математиці методів і прийомів навчання доцільно застосувати в процесі навчання інформатики, в якій мірі може бути застосований метод навчання на задачах, що спільного у процесах розв'язування математичної задачі та розробки алгоритму розв'язування задачі за до ЕОМ, як актуалізація математичних методів і знань сприяє процесу навчання інформатики, які самостійні цілі алгоритмізації, що досягаються саме у процесі навчання інформатики.
Ми дійшли висновку, що ця багатогранна проблема вимагає подальшого дослідження. Творча і практична складові навчальної діяльності потребують особливої уваги. Об’єктом вивчення на уроках інформатики повинні стати саме основи цієї науки, а в освітньому середовищі має бути єдине трактування того, що розуміється під інформатикою як навчальним предметом і що розуміється під технологією як предметною галуззю. Розв’язання розвиваючої задачі формування технічного світогляду учнів має поєднуватись з розв’язанням фундаментальної задачі ознайомлення учнів з елементами наукової системології, яка має безпосереднє відношення до інформаційного моделювання. Важливо розуміти, що створення інформаційних моделей, побудова алгоритмів, робота з програмним забезпеченням ЕОМ – загальноосвітні завдання курсу інформатики. Шкільні предмети включають, наприклад, вивчення процесу побудови алгоритмів розв’язання відповідних задач. Незалежно від предметної галузі існує багато спільного в складанні цих алгоритмів (метод низхідного проектування тощо). Отже, існують загальні методи розробки алгоритмів, які лише конкретизуються в кожному з предметів. Природно, що вони повинні вивчатись школярами в узагальненому вигляді.
Дослідження свідчать, що при визначенні мети і практичній реалізації курсу інформатики необхідно враховувати: адекватність відображення наукової галузі в предметі; тенденції до інтеграції знань із різних наукових галузей; новизну курсу інформатики; специфіку вивчення предмета з урахуванням спеціалізації навчання, диференціації, МЗ; тенденції до зниження віку учнів; потребу у вирішенні проблем створення підручників, програмних засобів, комп'ютеризації шкіл; істотні зміни в соціальному житті суспільства та характері праці.
У ході дослідження проаналізовано й співставлено процеси розв’язування задач з математики та інформатики. У процесі розв’язування математичної задачі виділяють наступні етапи: 1) аналіз задачі; 2) схематичний запис умови з використанням математичної символіки, рисунків; 3) пошук розв’язування; 4) здійснення спо-собу розв’язування; 5) перевірка розв’язку; 6) дослідження задачі та розв’язку; 7) фор-мулювання відповіді; 8) навчально-пізнавальний аналіз задачі та розв’язку. Послідов-ність етапів може змінюватись, не всі вони обов’язкові, але перший, третій, четвертий і сьомий етапи виконуються для будь-якої задачі. Центральним і найбільш складним є третій, а восьмий – головний при об’єднанні задач у набори взаємозв’язаних задач, які використовуються для узагальнення і систематизації знань та навчанні методів розв’язування задач. У процесі розв’язування задач за до ЕОМ виділяють етапи: 1) постановка задачі, що включає побудову математичної моделі та виділення аргументів і результатів; 2) побудова алгоритму; 3) запис алгоритму; 4) реалізація алгоритму на ЕОМ; 5) аналіз результатів. Як і в процесі розв’язування математичної задачі, не всі ці етапи обов’язкові. Наприклад, побудовану модель можна дослідити за до готового програмного засобу. У процесі навчання багатоетапність спричиняє розгляд задач із різним ступенем “ваги” етапів для найбільш повного засвоєння суті кожного з них.
1. Пусть х - масса выращенной репы.
Тогда 3х - масса выращенной моркови.
Уравнение:
3х - х = 62
2х = 62
х = 62:2
х = 31 кг репы вырастили.
3х = 3•31 = 93 кг моркови вырастили.
ответ: 93 кг.
2. Пусть х - всего книг было на двух полках.
Тогда х/2 книг было на каждой из двух полок вначале.
х/2 - 4 осталось на первой полке после того, как с нее на вторую полку переложили 4 книги.
х/2 + 4 стало на второй полке после того как на нее с первой полки переложили 4 книги.
Уравнение:
х/2 + 4 = 2(х/2 - 4)
х/2 + 4 = 2х/2 - 2•4
х/2 + 4 = 2х/2 - 8
2х/2 - х/2 = 4 + 8
х/2 = 12
х = 12 • 2
х = 24 книг всего было на двух полках.
ответ: 24 книги.
Проверка
1) 24:2 = 12 книг было вначале на каждой полке.
2) 12-4=8 книг осталось на первой полке.
3) 12+4 = 16 книг стало на второй полке.
4) 16:8=2 раза - во столько раз на второй полке книг стало больше, чем на первой.
Подробнее - на -
Пошаговое объяснение:
1. Площадь ткани из волокна 0,9 кг веса:
3*1,5=4,5 (м²)
2. Найдём методом пропорции площадь ткани для веса волокна 6,3 кг, обозначив площадь ткани за (х) м²
0,9 кг - 4,5 м²
6,3 кг - х м²
х=6,3*4,5 :0,9=31,5 (м²)
3. Зная площадь ткани и ширину ткани, найдём длину ткани
31,5 : 1,2=26,25 (м²)