Има – нелегка пора для всіх, а особливо для лісових мешканців. Мороз, вітер…Як же непросто звірятам знаходити собі їжу під товстим шаром снігу, а дрібним тваринкам взагалі важко пересуватися поміж снігових заметів. Та винахідливі звірі пристосувалися до зими, кожен по-своєму. Наприклад їжак міцно спить з листопада до квітня і зовсім нічого не їсть. Ведмідь всю зиму спить у барлозі.Білки перечікують сильні морози та завірюху у теплих гніздах.Зайчик міняє свою сіру шубку на білу, щоб стати непомітним на білому снігу. Багато тварин і птахів теж надягають зимові шубки. Наприклад, горностай і ласка. У лисиць і білок шубка стає густішою і теплішою. З таким хутром жодні морози не страшні.
В 1808 году нижегородцы собрали деньги по подписке на памятник великому земляку. В конкурсе на лучший проект победила работа Мартоса. Однако скульптор смог доказать, что памятник должен находиться в Москве, где его и установили в 1817 году на Красной площади возле Торговых рядов. В 1930 году памятник перенесли к собору Василия Блаженного. В Нижнем памятник Козьме Минину появился только во время Великой Отечественной войны, когда в центре города, на площади его имени, была установлена скульптура Александра Колобова.
В 1808 году нижегородцы собрали деньги по подписке на памятник великому земляку. В конкурсе на лучший проект победила работа Мартоса. Однако скульптор смог доказать, что памятник должен находиться в Москве, где его и установили в 1817 году на Красной площади возле Торговых рядов. В 1930 году памятник перенесли к собору Василия Блаженного. В Нижнем памятник Козьме Минину появился только во время Великой Отечественной войны, когда в центре города, на площади его имени, была установлена скульптура Александра Колобова.
