думаю це лихварі, жадібні, гвалтівники, злодії, користолюбців. У пекельну безодню скинуті жорстокі тирани, які в безсилій люті скрегочуть зубами у вогняній ріці, і папи, які грішили за життя. На дев'ятому колі пекла - озеро, де в лід навічно вмерзли зрадники рідних і батьківщини.
ПЕРЕВОД
думаю это ростовщики, жадные, насильники, воры, корыстолюбцев. В адскую бездну сброшены жестокие тираны, которые в бессильной злобе скрежещут зубами в огневой реке, и папы, которые грешили при жизни. На девятом кругу ада — озеро, где в лед навечно вмерзли предатели родных и родины.
Всё что знаю и могла нашла
КритикаСатира Свіфта в тетралогії має дві основні цілі:
Свіфта завжди виводило з себе зайве людське вихваляння: він писав у «Мандрах Гулівера», що готовий поблажливо поставитися до будь-якого набору людських вад, але коли до них додається ще й гордість, «терпіння моє виснажується». У всіх частинах тетралогії Свіфт послідовно і яскраво показує, наскільки необґрунтована людська зарозумілість. Свіфт не поділяв ліберальної ідеї про найвищу цінність прав окремої людини; він вважав, що, надана сама собі, людина неминуче скотиться до звірячого аморалізму єгу. Для самого ж Свіфта мораль завжди стояла на початку списку людських цінностей. Морального прогресу людства він не бачив (навпаки, зазначав деградацію) і ясно показав це в «Мандрах Гулівера».Захисники релігійних та ліберальних цінностей негайно накинулися з різкою критикою на сатирика. Вони стверджували, що ображаючи людину, він тим самим ображає Бога як його творця. Крім богохульства, Свіфта звинувачували в мізантропії, грубості і поганому смаку, причому особливе обурення викликала 4-а подорож.
Початок зваженому дослідженню творчості Свіфта поклав Вальтер Скотт (1814). З кінця XIX століття у Великобританії і в інших країнах вийшло кілька глибоких наукових досліджень «Мандрів Гулівера».
одна часть 120:6=20 г
всего 6+4+3=13 частей
13*20=260 г масса всей смеси