i способ:
предположим, что х – это весь путь пройденный ледоколом, тогда в первый день он проплыл , следовательно, во второй день , а в третий день - оставшиеся 90 км
согласно этим данным составим и решим уравнение:
/·40
умножаем на 40 для того, чтобы избавиться от знаменателей
(км) - весь путь.
(км) - проплыл ледокол в первый день.
400-(160+90)=400-250=150 (км) - проплыл ледокол во второй день.
ii способ:
примем за 1 целое – путь пройденный ледоколом за 3 дня, тогда
(часть) - путь пройденный в третий день.
км
(км) - пройденный путь за второй и третий день вместе.
240-90=150 (км) - проплыл ледокол во второй день.
(часть) - оставшийся путь после первого дня.
км
(км) - весь путь.
400-240=160 (км) - проплыл ледокол в первый день.
ответ: в первый день ледокол проплыл 160 км, а во второй - 150 км.
Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.