Етичні цінності — це норми поведінки, які встановлювались на протязі всього життя людства. Це неписані правила поведінки людини. Без них не склались нормальні відносини в суспільстві.Є етичні цінності які склались історично. Кожну дитину з дитинства виховують батьки, розповідаючи їй які повинні бути моральні норми поведінки, показують власним прикладом, як вона повинна себе вести в суспільстві, виховують вихователі вдитячому садку, вчителі в школі, та все одно, в будь яких ситуаціях вона вибирає сама, як їй поводитися, вибирає ті моральні цінності, які їй підходять, або подобаються. Людина має прагнути бути етичним, та високоморальною особистістю. Та намагатися самостійно виховувати в собі найкращі моральні якості.На мою думку, однією із важливих етичних цінностей є поважне та чемне ставлення до людей. Терпіти їх недоліки, розуміти, що всі ми люди. Що не існує поганих людей, є люди яких ми не розуміємо. Поважати людей, які досягли професійних висот. Поважати людей похилого віку.Наступна цінність – справедливість. Людина повинна намагатись бути чесною по відношенню до себе і до інших. Робити вірні висновки з будь-яких ситуацій, розцінювати їх. Я вважаю, що справедливість — це необхідна якість викладача, вихователя. Вчитель повинен завжди справедливо відноситись до своїх учеників, студентів. Поважати їх як особистість. Вірно оцінювати їх перемоги або поразки. Особливо у дітей молодшого шкільного віку. Велику роль в нашому житті відіграє особисте відношення до будь кого, будь чого. Але це не повинно відбиватись у професійній сфері «дружба дружбою, служба службою». Вчитель не має права виділяти «улюбленців». До всіх дітей вихователь має ставитись однаково справедливо.Сміливість – дуже важлива якість людини, яку я прагну надбати. Це вміння не боятись відстоювати свої права, висказати свою думку. Це дуже корисна якість вміти довести свою правоту. Але при цьому сміливість не повинна перерости в наглість. Треба вміти себе поводити поважно, чемно і сміливо водночас. Ще одна важлива цінність це самообладання. Вміти себе тримати в руках,не виходити з себе, мати ясний розум, та спокійний стан в будь-яких життєвих ситуаціях. Вміти тримати свої емоції при собі. Зробити так, щоб твій настрій ніяк не відбивався на твоїй поведінці, відношенню до інших людей, щоб потім, згодом не було соромно за свої емоції, бо вони пройдуть, ти заспокоїшся, а інша людина із-за цього може потім переживати. Це одна з важливих якостей педагога. Залишати свої проблеми, завжди бути в доброму гуморі. Та в спокійному стані. Це надзвичайно важлива якість для будь-якої людини.Співчуття. Важлива якість для людини. Вміти вислухати, співчувати, намагатись до Мабуть без цього не існували дружні стосунки. Люди повинні допомагати один одному. У кожного повинна бути людина, якій вона може поскаржитись, а та зможе її вислухати, і при нагоді до Дуже важливими є етична поведінка на роботі. Особливо етичних норм повинні дотримуватись керівні посади. Керівник не має права підвищувати свої повноваження, не справедливо ставитись до працівників. Вимагати від них більше, ніж є у працівника в обов’язках. Робити зауваження привселюдно не завжди є вірно, так як це може зіпсувати стосунки в колективі, особливо коли йде річ про викладача. Неможна робити зауваження викладачу при дітях. Так як вчитель може втратити свій авторитет в їх очах. Це треба робити особисто.Важливо бути доброю людиною. Намагатись робити добро.
1в главе vii маша обращается к отцу за благословением — «бледная и трепещущая», а в главе viii в разгромленной комнате маши из-за шкафа выбирается палаша, тоже «бледная и трепещущая». как объяснить такое повторение эпитетов? в связи с чем петруша пишет: «я изумился», и чуть позже: «я не мог не подивиться странному сцеплению обстоятельств»? чему он изумился и о каком «сцеплении обстоятельств» идет речь? только в тот момент, когда савельич спросил петрушу: «а узнал ли ты, сударь, атамана? » — гринев изумился и оценил «странное сцепление обстоятельств», которому он был обязан своему спасению. только тогда он узнал в своем спасителе вожатого, с которым его свел буран в степи.найдите описание размышлений главного героя, которые говорят читателю о том, как долг и чувство боролись в сознании помилованного пугачевым гринева. удалось ли ему принять сколько-нибудь самостоятельное решение, или судьба все решила сама? самое трудное решение гриневу пришлось принимать, когда пугачев спросил его: «или ты не веришь, что я великий государь? » гринев смутился: «признать бродягу государем был я не в состоянии: это казалось мне малодушием непростительным. назвать его в глаза обманщиком — было подвергнуть себя погибели… я отвечал пугачеву: «слушай; скажу тебе всю правду. рассуди, могу ли я признать в тебе государя? ты человек смышленый: ты сам увидел бы, что я лукавствую». так не судьба все решила сама, а гринев нашел достойный ответ.опишите первое застолье пугачева, которое увидел гринев. какую роль в этом описании занимает облик самого пугачева? глава 7. приступ у стен крепости появляется атаман пугачев и предлагает сдаться без боя. комендант миронов, узнав о предательстве урядника и нескольких казаков, примкнувших к клану повстанцев, не соглашается на предложение. он наказывает жене переодеть машу в простолюдинку и отвести в хату попа, а сам открывает огонь по мятежникам. бой заканчивается захватом крепости, которая вместе с городом переходит в руки пугачёва. прямо у дома коменданта пугачёв учиняет расправу над теми, кто отказался дать ему присягу. он приказывает казнить капитана миронова и поручика ивана игнатьича. гринев решает, что он не будет присягать разбойнику и примет честную смерть. однако тут к пугачёву подходит швабрин и шепчет что-то на ухо. атаман решает не просить присяги, приказывая повесить всех троих. но старый верный слуга савельич бросается в ноги к атаману и тот соглашается помиловать гринёва. рядовые солдаты и жители города принимают присягу верности пугачёву. как только закончилась присяга, пугачёв решил отобедать, но казаки вытащили из комендантского дома, где грабили добро, за волосы нагую василису егоровну, которая голосила по мужу и кляла каторжника. атаман приказал убить её. глава 8. незваный гость сердце гринева не на месте. он понимает, что если солдаты узнают, что маша здесь и жива, ей не избежать расправы, тем более что швабрин принял сторону повстанцев. он знает, что любимая скрывается в доме у попадьи. вечером пришли казаки, присланные отвести его к пугачеву. хоть петр и не принял предложения лжецаря о всяческих почестях за присягу, разговор между мятежником и офицером состоялся доброжелательный. пугачев помнил добро и теперь даровал в ответ петру свободу.
1а=100кв.м
100:10=10 кв.м площадь 1 грядки
10:5=2 метра длина 1 грядки