Володимир галактіонович короленко в своїй повісті «сліпий музикант» намагається розкрити перед читачем горе людини, що народився сліпим. він хоче показати нам, як важко людині, яка народилася сліпою, знайти своє призначення в житті. петро представляє весь світ у звуках і відчуттях. він представляє деякі зовсім незнайомі йому поняття в звуках. але в той же час, ці ж звуки сиплються на нього з усіх боків, не відпочинку. іноді він навіть не може витримати напору емоцій. кожен новий звук зачіпав у душі петра як би окрему струнку. а якщо торкнутися відразу всі струнки, то механізм розбудовується. так було, коли він вперше вийшов на весняну природу. після цього він кілька днів був у маренні. сприймаючи кожен звук окремо, він міг скласти мелодію. а, почувши чудову гру конюха іохима і своєї мами, у нього з’явилося потяг до музики. музика — ось спосіб висловити емоції, що переповнюють його з усіх сторін. дядько максим і його сестра, мама петра, їй знайти себе в житті. та петро не без їх розуміє своє призначення. дівчинка евеліна, майбутня дружина петра, зрозуміла його і йому своєю любов’ю, ласкою, чуйністю і співчуттям. петро «носився» зі своїм горем, не знаючи і не розуміючи свого призначення в житті, однак після зустрічі з убогим і волоцюгами він розуміє, що він живе в достатку. а жебраки хоч і зрячі, але вони сидять на морозі заради копійок. це дві сюжетні лінії, без яких розповідь втратило б свій сенс. без співчуття до інших петро не зрозумів би, що він не один нещасний в цьому світі. просто є різні сторони нещасть. повість закінчується концертом, який відзначає кінець юнацтва в життя сліпого музиканта. а що виховав його дядько максим каже собі: «так він прозрів…і зуміє нагадати щасливим про нещасні.»
Відколи існує людство на землі, доброта вважається одніє з найцінніших його чеснот. Ще в дитинстві людина отримує від батьків настанову бути доброю і милосердною. Той хто пам*ятає її протягом усього життя, завжди буде потрібний іншим людям, суспільству, державі.
Що ж таке доброта?Усвіті живуть різні люди, з різними характерами, інтересами й смаками. І кожен по-своєму може бути ласкавим і грубим, чуйним і байдужим, милосердним і жорстоким... Однак яким би хто не був і якими б інтересами не жив, кожен уміє по-своєму бути добрим. Кожен поспішає творити добро для інших. Коли людину називають доброю - це означає, що вона добре ставить до всіх навколо, нікого не ображає і вміє до в скрутну хвилину.
Робити добро слід завжди, бо той, хто не відчуває приязні до інших, руйнує передусім самого себе. Зла людина постійно обкрадає себе, втрачаючи здатність по-справжньому радіти, сміятися, любити. І якщо з юних літ не привчатися тамувати в собі роздратування, недовіру, злість, душа може скам*яніти. Доброта - це не просто моральна риса, це вміння жити й радіти життю, це не слабкість ,як модно сьогодні вважати, а сила.
Я вважаю, що всі люди добрі, а злих не існує, просто є такі , які не навчилися або не хочуть чинити благородно. А добро слід творити безкорисливо, не вимагаючи за нього плати чи подяки. Усе одно людина, яка цінує до й підтримку інших, залишається вдячною завжди.
70/ 3 1/2=20центов за метр
20*2 1/2=50 центов