відповідь:
покрокове пояснення:
і тур. прийом «експресс-тест»
завдання і групі
1. найбільш поширеним заняттям людей у степовій зоні є:
а) розведення хутрових звірів;
б) землеробство та скотарство;
в) оленярство;
г) .
2. види ґрунтів, що є найбільш поширеним у степовій зоні україни:
а) дерново-підзолисті;
б) сірі лісові;
в) чорноземи;
г) каштанові.
3. встановіть відповідність між природними зонами україни та найбільш характерними представниками їх рослинного світу:
а) степ;
б) лісостеп;
в) полісся;
г) українські карпати
1. дуб звичайний і сосна звичайна.
2. ялиця, кедр, альпійська рослинність луків.
3. байрачні ліси і чагарники, лучно-степова рослинність.
4. кипарис, магнолія, мірт, лавр, дрок.
5. дубово-грабові, грабово-дубові ліси, терен, шипшина
завдання іі групі
1. чинник, який є головним у формуванні чорноземів у степовій зоні україни:
а) панівні вітри;
б) рівнинний рельєф;
в) умови зволоження;
г) господарська діяльність людини.
2. назвіть область україни територія якої повністю розташована в степовій зоні:
а) донецька;
б) київська;
в) закарпатська;
г) вінницька.
3. встановіть відповідність між природними зонами та заповідними територіями:
а) мішані ліси;
б) лісостеп;
в) кримські гори;
г) степова зона
1. дунайський біосферний заповідник.
2. заповідник «горгани».
3. карадазький заповідник.
4. шацький національний парк.
5. канівський заповідник
завдання ііі групі
1. природна зона, що займає найбільшу площу україни:
а) мішані ліси;
б) степ;
в) лісостеп;
г) тайга.
2. вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у лісостеповій зоні україни:
а) дерново-підзолисті;
б) чорноземи;
в) сірі лісові;
г) каштанові.
3. встановіть відповідність між природними регіонами україни та їх характерними рисами:
а) поділля;
б) карпати;
в) степова зона;
г) крим
1. найбільш розорана та найменш заліснена частина україни.
2. найтепліша в україні зима.
3. один з основних в україні район зосередження карстових печер.
4. значні ресурси мінеральних і термальних вод — свалява, квасова поляна, східниця.
5. значні території займають і та заторфовані землі
завдання іv групі
1. область україни, територія якої повністю розташована в лісостеповій зоні:
а) волинська;
б) черкаська;
в) донецька;
г) львівська.
2. область україни, територія якої повністю розташована в зоні мішаних та широколистих лісів:
а) луганська;
б) кіровоградська;
в) волинська;
г) одеська.
3. встановіть відповідність між природними зонами україни та їх характерними рисами:
а) кримські гори;
б) полісся;
в) лісостеп;
г) степ
1. найбільша кількість днів із циклонічною діяльністю.
2. має значні запаси геотермічних ресурсів.
3. природно-ічні умови найбільш сприятливі для життя людини.
4. залісненість території становить близько 40 %.
5. тут розташовані райони гніздування рідкісних птахів — баклана, сокола-сапсана
завдання v групі
1. вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у зоні мішаних та хвойних лісів україни
а) дерново-підзолисті;
б) сірі лісові;
в) чорноземи;
г) каштанові.
{
Вероятностью (вероятностной мерой) называется мера (числовая функция) {\displaystyle \mathbf {P} }\mathbf {P} , заданная на множестве событий, обладающая следующими свойствами:
Неотрицательность: {\displaystyle \forall A\subset X\colon \mathbf {P} (A)\geqslant 0}\forall A\subset X\colon {\mathbf P}(A)\geqslant 0,
Аддитивность: вероятность наступления хотя бы одного (то есть суммы) из попарно несовместных событий равна сумме вероятностей этих событий; другими словами, если {\displaystyle A_{i}A_{j}=\varnothing }A_{i}A_{j}=\varnothing при {\displaystyle i\neq j}i\neq j, то {\displaystyle P\left(\sum _{i}A_{i}\right)=\sum _{i}\mathbf {P} (A_{i})}{\displaystyle P\left(\sum _{i}A_{i}\right)=\sum _{i}\mathbf {P} (A_{i})}.
Конечность (ограниченность единицей): {\displaystyle \mathbf {P} (X)=1}{\mathbf P}(X)=1,
В случае если элементарных событий X конечно, то достаточно указанного условия аддитивности для произвольных двух несовместных событий, из которого будет следовать аддитивность для любого конечного количества несовместных событий. Однако, в случае бесконечного (счётного или несчётного элементарных событий этого условия оказывается недостаточно. Требуется так называемая счётная или сигма-аддитивность, то есть выполнение свойства аддитивности для любого не более чем счётного семейства попарно несовместных событий. Это необходимо для обеспечения «непрерывности» вероятностной меры.
Вероятностная мера может быть определена не для всех подмножеств множества {\displaystyle X}X. Предполагается, что она определена на некоторой сигма-алгебре {\displaystyle \Omega }\Omega подмножеств[6]. Эти подмножества называются измеримыми по данной вероятностной мере и именно они являются случайными событиями. Совокупность {\displaystyle (X,\Omega ,P)}(X,\Omega ,P) — то есть множество элементарных событий, сигма-алгебра его подмножеств и вероятностная мера — называется вероятностным Свойства вероятности
Основные свойства вероятности проще всего определить, исходя из аксиоматического определения вероятности.
1) вероятность невозможного события (пустого множества {\displaystyle \varnothing }\varnothing ) равна нулю:
{\displaystyle \mathbf {P} \{\varnothing \}=0;}{\mathbf {P}}\{\varnothing \}=0;
Это следует из того, что каждое событие можно представить как сумму этого события и невозможного события, что в силу аддитивности и конечности вероятностной меры означает, что вероятность невозможного события должна быть равна нулю.
2) если событие A включается («входит») в событие B, то есть {\displaystyle A\subset B}A\subset B, то есть наступление события A влечёт также наступление события B, то:
{\displaystyle \mathbf {P} \{A\}\leqslant \mathbf {P} \{B\};}{\mathbf {P}}\{A\}\leqslant {\mathbf {P}}\{B\};
Это следует из неотрицательности и аддитивности вероятностной меры, так как событие {\displaystyle B}B, возможно, «содержит» кроме события {\displaystyle A}A ещё какие-то другие события, несовместные с {\displaystyle A}A.
3) вероятность каждого события {\displaystyle A}A находится от 0 до 1, то есть удовлетворяет неравенствам:
{\displaystyle 0\leqslant \mathbf {P} \{A\}\leqslant 1;}0\leqslant {\mathbf {P}}\{A\}\leqslant 1;
Первая часть неравенства (неотрицательность) утверждается аксиоматически, а вторая следует из предыдущего свойства с учётом того, что любое событие «входит» в {\displaystyle X}X, а для {\displaystyle X}X аксиоматически предполагается {\displaystyle \mathbf {P} \{X\}=1}{\mathbf {P}}\{X\}=1.
4) вероятность наступления события {\displaystyle B\setminus A}B\setminus A, где {\displaystyle A\subset B}A\subset B, заключающегося в наступлении события {\displaystyle B}B при одновременном ненаступлении события {\displaystyle A}A, равна:
{\displaystyle \mathbf {P} \{B\setminus A\}=\mathbf {P} \{B\}-\mathbf {P} \{A\};}{\mathbf {P}}\{B\setminus A\}={\mathbf {P}}\{B\}-{\mathbf {P}}\{A\};
Это следует из аддитивности вероятности для несовместных событий и из того, что события {\displaystyle A}A и {\displaystyle B\setminus A}B\setminus A являются несовместными по условию, а их сумма равна событию {\displaystyle B}B.
5) вероятность события {\displaystyle {\bar {A}}}{\bar {A}}, противоположного событию {\displaystyle A}A, равна:
{\displaystyle \mathbf {P} \{{\bar {A}}\}=1-\mathbf {P} \{A\};}{\mathbf {P}}\{{\bar {A}}\}=1-{\mathbf {P}}\{A\};
Это следует из предыдущего свойства, если в качестве множества {\displaystyle B}B использовать всё и учесть, что {\displaystyle \mathbf {P} \{X\}=1}{\mathbf {P}}\{X\}=1.
6) (теорема сложения вероятностей) вероятность наступления хотя бы одного из (то есть суммы) произвольных (не обязательно несовместных) двух событий {\displaystyle A}A и {\displaystyle B}B равна:
{
24 это 3/4 части неизвестного числа
1/4 часть неизвестного числа 24/3=8
неизвестное число равно 8*4=32