Ты, наверное, удивишься, увидев заголовок, и подумаешь: «А разве так уж трудно перейти дорогу?» Некоторые пешеходы считают, что надо просто очень быстро перебежать через дорогу и всё будет в порядке. Другие, наоборот, терпеливо ждут, пока на дороге вообще не будет ни одной машины. Но это бывает так редко, что можно простоять несколько часов в ожидании момента, когда можно будет перейти дорогу. Что же делать? Как правильно переходить дорогу? Ты уже знаешь, что переходить дорогу можно по надземному или подземному пешеходному переходу, а также по зелёному — разрешающему — сигналу светофора. Но прежде чем ты начнёшь переходить дорогу, определи, какое на ней движение транспорта — одностороннее или двустороннее. Ведь правила перехода разных дорог отличаются друг от друга. Но, прежде всего, ты должен очень хорошо знать общие правила: 1. Прежде чем переходить любую дорогу, остановись на краю тротуара. 2. Внимательно посмотри налево и направо и выясни: какая же это дорога — с односторонним или с двусторонним движением. 3. Прежде чем начнёшь переходить дорогу, убедись, что все транспортные средства находятся от тебя на безопасном для перехода расстоянии. 4. Пересекай проезжую часть быстрым шагом, но не беги. 5. Переходи дорогу под прямым углом к тротуару, а не наискосок. И самое главное: будь очень внимателен всё то время, пока ты переходишь дорогу!
Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років. Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С. Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).
