Про повість Вольтера "Простак" Повість “Простак“ була написана Вольтером у 1767 р. Дія повісті "Простак" повністю розгорталася у Франції, хоча головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території Європи.Незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість. Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми, опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її. Ідейний зміст повісті Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації). В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають". Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів). Головна сюжетна лінія — історія кохання Простака і юної вродливої Сент-Ів. Спочатку події відбувалися в Нижній Бретані, в пріораті Гірської богоматері. Своїми наївними, але влучними судженнями Гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів. У другій половині твору Простак, відзначившись у битві з англійцями, що напали на узбережжя, вирушив в Париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".Всі можновладці, до яких звертався Простак, а за ним і Сент-Ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. Все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. Тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.Вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.Твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи Климента XIV орден не був розпущений зовсім.
Т.к. был перенос в разряд сотен, то E=1. Дальше D>4, иначе бы при сложении не было переноса из единиц в десятки, и две младшие цифры суммы были бы одинаковыми. А значит чтобы получить цифру десятков в сумме равную 1, должно быть 2D+1=11, т.е. D=5. Значит для О остается только 2 возможности O=6 и O=8, т.к. О<5 быть не может (иначе сумма была бы двузначной), O=5 не подходит т.к. 5 уже занято буквой D, а O=7 и O=9 не подходят (иначе V=5, которое занято и V=9, что значит что O=V, чего быть не может т.к. разным буквам отвечают разные цифры). Таким образом для V остаются только две возможности V=3 и V=7. ответ: Б).
Примечание. Чтобы не тратить время и не менять раскладку буквы заменены на О, Д, Е, В, Н соответственно порядку расположение букв в задаче. *** Во-первых, надо решить сам ребус. Числа, замененные буквами О и Д, больше четырех, т.к. мы видим, что при умножении данных чисел на два мы получаем число, либо равняющееся 10, либо превышающую 10. Тогда получается, что Е=1, т.к. при сложение двух цифр меньше 10 (не включительно) число более 18 не получится. Из этого выходит, что Д*2+1=11, т.е. Д=5. Н тогда будет равно 0. Теперь запишем получившееся выражение. О55 +О55
1В10 Далее О. О может быть равно двум числам: 6 и 8. Тогда В будет равно 3 и 7 соответственно. ответ: две различные цифры
