Арктика - это всё огромное пространство Северного Ледовитого океана вместе с морями и островами.На островах Арктики расположена ледяная зона.Солнце в Арктике никогда не поднимается высоко над горизонтом. Его лучи скользят по поверхности земли давая ей очень мало тепла. Океан и острова покрыты толстым ледяным панцирем. почва на арктических островах почти совсем не образуется.Зимой в Арктике полярная ночь. Иногда возникают удивительной красоты полярные сияния. Температура нередко понижается до -60 градусов Цельсия, дуют сильные ветры, часто бушует пурга.Летом в Арктике - полярный день. Несколько месяцев круглые сутки светло. но не тепло. Температура лишь на несколько градусов выше нуля."Айс" по-немецки – лёд, "берг" - гора. Айсберги – это крупные обломки ледников, спускающихся с суши к морю. Их далеко уносят морские течения. И удивительное дело – иногда ледяные горы плывут как будто бы против течения. Происходит так потому, что над поверхностью воды возвышается только восьмая или девятая часть всего айсберга, остальная погружена глубоко в воду, где течение порой противоположно тому, что на поверхности.Самые крупные айсберги рождаются гигантскими ледниками Антарктиды. Время от времени в леднике образуются глубокие трещины, и он раскалывается на отдельные блоки. Рождение айсберга – эффектное зрелище. Огромная масса льда с грохотом, напоминающим чудовищный силы взрыв, обрушивается в воду. Оказавшись в воде, айсберг отправляется в плавание. Всего за год от ледяного покрова Арктики отрывается около 26 тыс. айсбергов.Айсберг представляет собой своеобразное хранилище пресной воды. Даже относительно небольшая ледяная гора, толщиной 150 м, длиной 2 км и шириной полкилометра, содержит в себе почти 150 млн. тонн пресной воды.К жизни в трудных условиях ледяной зоны при немногие живые существа. Растительность там очень скудная: преимущественно лишайники, похожие на накипь. Кое-где растут мхи, полярный мак и некоторые другие растения.Из животных в этих местах больше всего птиц. Летом на скалистых берегах собираются чайки, кайры, гагарки. Их шумные скопления называют "птичьими базарами". Здесь птицы выводят птенцов. Всех этих птиц кормит море. В море множество водорослей. Ими питаются рачки, рачками – рыбы, а рыбами – птицы.Рыбой кормятся и тюлени. Эти звери прекрасные пловцы: у них удлинённое, обтекаемое тело, а ноги превратились в ласты. Под кожей у тюленей толстый слой жира, который защищает их от холода. В воде они добывают корм, а отдыхают и выращивают детёнышей на суше или на льдинах. Здесь они довольно неуклюжи и поэтому часто становятся добычей белых медведей.Белый медведь замечательно при к условиям Арктики. Густая длинная шерсть, широкие лапы, белый цвет меха. Самцы белых медведей круглый год бродят среди льдов. А самки, будущие мамы, на зиму залегают в снежные берлоги. Здесь у них в разгар зимы рождаются крошечные медвежата, которые не крупнее котят! В берлоге морозы и ветры не страшны медвежатам. Мать кормит молоком, согревает. Когда медвежата подрастут и вместе с матерью выйдут из берлоги, медведица научит их ловить рыбу.В просторах океана живут огромные морские звери – киты, которые питаются маленькими рачками. Один из видов китов – гренландский, или полярный кит. Он достигает в длину 15 -18 метров. Как и у многих других китов, во рту у него вместо зубов особые пластинки – «китовый ус». Они служат для добывания пищи.Арктика с давних пор привлекала людей. Причин этому много. Неизвестные земли, загадочная природа манили сюда учёных. Обилие рыбы, морских зверей привлекали рыбаков и охотников. Кроме того, люди стремились найти самый короткий путь из Атлантического океана в Тихий, а этот путь лежит как раз через Северный Ледовитый океан… К сожалению, из-за освоения Арк тики человеком оказалась в опасности её природа. Долгие годы люди охотились здесь на белых медведей, моржей, китов. В результате неумеренной охоты все эти замечательные животные стали редкими. В морях Арктик и люди занимаются и рыболовством. Это делают зачастую хищнически, не заботясь об охране рыбных богатств. С многочисленных судов, проходящих по Северному морскому пути, в воду попадают различные вредные вещества, мусор. Загрязнение северных морей очень плохо сказывается на жизни обитающих здесь животных. Сейчас охота на редких животных Арктики запрещена. Под охрану взяты некоторые птичьи базары. Ограничена рыбная ловля. На острове Врангеля создан заповедник. Охране природы Арктики необходимо уделять очень большое внимание, чтобы не нанести ей непоправимый урон.
Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію, магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо % вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.
1) 85072/409=208
2) 1000-208=792
3) 792*254=201168
69412/518+(40000-9703)*37=1121123
1) 40000-9703=30297
2) 69412/518=134
3) 30297*37=1120989
4) 134+1120989=1121123