Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід – успішна людина, але для цього йому прийшлося долати чималі труднощі. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Йому було лише 5 років, коли почалася Велика Вітчизняна війна. Батько пішов воювати та й загинув на війні, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті, він зазнав і голоду, і холоду, і нестатків.
Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому полягає його життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.
Х км/ч - скорость 2-ого грузовика, т. к. через 2 часа (10ч-8ч) расстояние между ними было 4 км, то возможно 2-а варианта решения: 1. если скорость второго меньше скорости первого 50-х=4/2 50-х=2 х=48 км/ч 2. если скорость второго больше скорости первого х-50=4/2 х-50=2 х=52 км/ч если один грузовик двигался со скоростью 50 км/ч, то другой мог двигаться со скоростью 48 и 52 км/ч 1 случай, когда первый обогнал второго на 4 км: тогда второй проехал 50*2=100 км а первый 100+4=104 км и 104/2=52 км/ч - это и будет его скорость 2 случай, когда первый грузовик отстал от второго на 4 км: тогда второй проехал 50*2=100 км а первый 100-4=96 км и 96/2=48 км/ч - это и будет его скорость ответ: 52 км/ч в первом случае и 48 км/ч во втором случае.
Составим уравнения по нашим данным. Пусть кол-во машин, которое было на второй автостоянке равно А, тогда если "на первой автостоянке машин было т, что на 2 машины меньше, чем на второй", это говорит о том, что на второй автостоянке было на 2 машины больше, чем на первой, т.е.: А=т+2
"... и в 3 раза меньше, чем на третьей". Т.е. на третьей автостоянке в 3 раза больше машин, чем на первой. Пусть кол-во машин на третьей автостоянке равно С. Получаем: С=3*т
Полное кол-во машин с 3х стоянок пусть будет = М, тогда: М=т+А+С=т+(т+2)+3т=т+т+2+3т=5т+2.
Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід – успішна людина, але для цього йому прийшлося долати чималі труднощі. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Йому було лише 5 років, коли почалася Велика Вітчизняна війна. Батько пішов воювати та й загинув на війні, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті, він зазнав і голоду, і холоду, і нестатків.
Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому полягає його життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.