Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього декілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає особливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не обходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звертає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплющуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздалегідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів примушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно вирушають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагарники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.
Моя семья за чистоту в городе! Недавно на классном часе мы обсуждали вопрос « Роль моей семьи в сохранении экологии родного города», а потом нам предложили написать сочинение на эту тему. Сначала мне было сложно понять, какой вклад я и моя семья можем внести в сохранении экологии моего города. Но потом я вдруг поняла, что это так просто. Сейчас едва ли не на первом месте не только в нашем городе , но и во всем мире стоит проблема сохранения экологии. И я, и моя семья стараемся сохранить экологию на нашей «голубой планете». Даже простейшая аккуратность во время отдыха на природе – это уже большое дело. Ведь все мы – люди, мы отвечаем за все, что нас окружает. И если ты уберешь мусор после себя, не бросишь мимо урны клочок бумаги или пластиковую бутылку на газон, то сделаешь лучше не только себе и окружающим, но и будущим поколениям. Согласитесь, приятно любоваться чистыми улицами, гулять по прекрасной набережной, проводить время в зеленеющих парках и скверах города. А ведь их чистота и благоустройство зависит от каждого из нас. Каждый из нас хочет жить в чистом городе. Каждый из нас понимает, что мусор - это болезнь. Болезнь общества, болезнь города, болезнь в прямом смысле слова. Каждый разумный человек хочет оградить себя, свою семью от этой болезни. Каждый хочет, но не каждый что-то для этого делает. В масштабе моей семьи, например, мы решаем эту проблему тем, что стараемся не мусорить, следим за чистотой не только в своей квартире, но в своем подъезде и в своем дворе. «Чистый двор, чистая улица, чистый город!» - это должно стать стилем, нормой жизни, отличительной чертой мировоззрения и поведения волгоградцев.
72 × 9 + 99 × 100 - 103 =10 445
1) 72×9=648
2)99×100=9 900
3)648+9900=10 548
4)10 548 - 103=10 445