Два поезда отправились от одной станции в противоположных направлениях. скорость одного из них 65 км/ч другого 80 км/ч когда они будут находится друг от друга через 3 часа завтра оч надо
Hoy, en los albores de un frondoso bosque de abedul hecho un claro en una crinolina, y el otro, un flaco tímido,, la caída de la hoja por hoja en el árbol oscuro. Después de esto, sin embargo, amaneció más y más diferentes árboles comenzaron a aparecer a mí en diferentes maneras. Siempre sucede al principio del otoño,cuando después de que comience un exuberante y en general todo el verano un gran cambio y los árboles de hoja diferente empiezan a preocuparse. Miré a mi alrededor. Ese bache peinado patas urogallo. Anteriormente, pasó, sin duda en el agujero de modo que los golpes a encontrar un gallo de plumas o el urogallo, y si se pockmarked, entonces usted sabe que la hembra excavando si negro - polla.Ahora en fosas peinaron golpes no son las plumas de las aves, y las hojas amarillas caídas. Y aquí está una vieja, russule viejo, enorme, como un plato, todo rojo, y el borde de la vieja envuelta en el plato y hoja flotando abedul amarillo. А на русском:Сегодня на рассвете одна пышная береза выступила из леса на поляну, как в кринолине, и другая, робкая, худенькая, роняла лист за листком на темную елку. Вслед за этим, пока рассветало больше и больше, разные деревья мне стали показываться по-разному. Это всегда бывает в начале осени, когда после пышного и общего всем лета начинается большая перемена и деревья все по-разному начинают переживать листопад. Я оглянулся вокруг себя. Вот кочка, расчесанная лапками тетеревей. Раньше, бывало, непременно в ямке такой кочки находишь перышко тетерева или глухаря, и если оно рябое, то знаешь, что копалась самка, если черное - петух. Теперь в ямках расчесанных кочек лежат не перышки птиц, а опавшие желтые листики. А то вот старая-престарая сыроежка, огромная , как тарелка, вся красная, и края от старости завернулись вверх, и в блюде плавает желтый листик березы.
ÒЗемлетруси – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, які викликані розривами гірських порід у літосфері та подальшим їх зміщенням, і є одним з найбільш грізних явищ природи, що приносять людству горе та збитки. ÒТе місце, де в надрах землі відбувається розрив та зміщення шарів гірських порід називають гіпоцентром (з грецької – знизу), або осередком землетрусу. Від нього в різні боки по колу розходяться пружні коливання земної кори – сейсмічні хвилі (з грецької “сейсмос” – землетрус), так само як виникають хвилі на воді від кинутого камінця. Найчастіше гіпоцентри землетрусів виникають на глибині від 5 до 50 км, хоча відомі випадки зародження поштовхів на глибині 500-700 км, тобто навіть під астеносферою. Від глибини осередку залежить й сила коливань. Неглибокі поштовхи відчутні на невеликій площі, проте є досить сильними. Від глибоких поштовхів навпаки: відбуваються помірні коливання, але на значно більшій площі. У сильних землетрусів гіпоцентр може бути розміром 100-1000 км2. ÒНа земній поверхні прямо над гіпоцентром знаходиться епіцентр (з грецької – над, зверху) землетрусу. Тут відчуваються найсильніші поштовхи й відзначаються найбільші руйнування.
ответ: 495км