Растениеводство, 1) Одна из основных отраслей сельского хозяйства, занимающаяся главным образом возделыванием культурных растений для производства растениеводческой продукции. Обеспечивает население продуктами питания, животноводство - кормами, многие отрасли промышленности (пищевую, комбикормовую, текстильную, фармацевтическую, парфюмерную и др.) - сырьем растительного происхождения. Тесно связано с животноводством. Растениеводство включает: полеводство, овощеводство, плодоводство, виноградарство, луговодство, лесоводство, цветоводство. О динамике и структуре посевных площадей сельскохозяйственных культур в СССР и за рубежом, валовой продукции растениеводства, производстве зерна см. Земледелие, Зерновое хозяйство. 2) Наука о культурных растениях и методах их выращивания с целью получения высоких урожаев наилучшего качества с наименьшими затратами труда и средств (частное земледелие). Растениеводство как учебную дисциплину отождествляют с полеводством. Р. входит в комплекс агрономических наук. Тесно связано с почвоведением, общим земледелием, селекцией растений, сельско-хозяйственной метеорологией, физиологией, биохимией, генетикой растений, сельскохозяйственной микробиологией, агрофизикой, агрохимией. Основной объект исследования растениеводства - сельскохозяйственное растение (вид, разновидность, сорт, гибрид), его биология, требования к окружающей среде - агроэкологическим условиям. В мире возделывается около 1000 видов растений (без лекарственных и декоративных), в СССР - около 400 видов и около 5000 сортов и гибридов. Из биологических особенностей отдельных культур Р. изучает: продолжительность вегетационного периода сельско-хозяйственных растений; ритмы роста и развития; последовательные фазы вегетации и морфогенеза; динамику развития корневой системы и ассимиляционной поверхности, накопления сухого вещества, формирования хозяйственно-полезных органов и частей растения; обмен веществ; водный и пищевой режимы; зимостойкость, морозостойкость, засухоустойчивость, солеустойчивость и др. При изучении экологических особенностей сельскохозяйственных культур Р. определяет взаимоотношения между сельскохозяйственными растениями и условиями внешней среды путем оценки климатических и почвенных факторов сельско-хозяйственного района.
він думає. У екстремальній ситуації ці сили проявляються. Так і сталося з героєм розповіді Джека Лондона «Спрага до життя». Головний герой був шукачем золота. Удвох з товаришем, таким же самим шукачем щастя і багатства, вони поверталися додому. Кожен ніс золото, здобуте неймовірними зусиллями. Шлях до рідної домівки був неблизьким. Потрібно було здолати сотні миль. Навкруги ні житла, ні людей, ні можливості роздобути собі їжу. На шляху шукачів золота зустрілися дикі тварини. Вони були досить виснажені. Біл, шкандибаючи, пішов вперед, залишивши далеко позаду свого товариша, кинувши його напризволяще. У того, що відстав, вистачило сил і мужності чинити опір обставинам - галону, негоді. Він боровся за своє життя, продовжуючи шлях. Він зустрівся з бурим ведмедем, вирішив було, що зараз кинеться на ведмедя і уб'є його, щоб роздобути собі їжу. У останню мить розсудливо передумав: сили були нерівними. Що він їв? Рятували корені рогозу; у калюжах кілька разів йому зустрічалася рибка, і навіть кісточки оленяти, якого загризли вовки. На своєму шляху мужній шукач золота побачив кістки Біла - того загризли вовки. Чоловік не узяв золота загиблого товариша. Нарешті він дістався до великої води, де його, знесиленого, помітили з палуби китобійного судна моряки. Людину врятували. Як тут не згадати відомі рядки вірша угорського поета Шандора Петефи : «Коли ти чоловік - будь мужнім, знайди життєвий шлях…» Дійсно, герой Джека Лондона знайшов в собі сили здолати шлях смерті і при цьому він не втратив людської гідності, він не узяв золото Біла. І немає сумнівів, що і в подальшому житті серед людей цей шукач золота житиме гідно. Знову згадуються рядки з вірша Шандора Петефи :…у вирі років Тебе не здолають Ні люди, ні світ.Герой Джека Лондона бореться із[sms] слабкістю, з бажанням здатися - заснути, що може означати лише одно - смерть. Він бореться із страхом, голодом. Шандор Петефи пише:…Борися і страждай Але своєї волі Нікому не віддай!.Герой розповіді Джека Лондона «Спрага до життя» усю свою волю зібрав на боротьбу із смертю і переміг. Він залишився живим, оскільки прагнув до цього найбільше. Так що ж така справжня мужність? Щоб зрозуміти це, не потрібно долати пустирі і негоди, як шукачі золота. Іноді потрібно здолати самого себе навіть в дрібницях: лінь, зневага до кого-небудь, зрада, бажання комусь зашкодити. Потрібно бути завжди чесним. Тоді і тебе, як пише Шандор Петефи у своєму вірші «Коли ти чоловік - будь мужнім», «не здолають ні люди, ні світ»
118+6x=790
6x=672
X=672/6
X=112 ответ в каждом доме 112 квартир