2. у 1920 році, у віці 3 років, він втратив свою старшу сестру, а потім і батька, протягом декількох тижнів. після цього його мати вирішила переїхати в ію.
3.коли роальду виповнилося сім, мати відправила його вчитися в кафедральну школу ллендаффі, де він і провів два роки.
4.у 1929, коли роальду виповнилося 13, сім’я переїхала в кент. даль продовжив навчання в школі рептоне
5.у двадцять років він поїхав в якості співробітника «шелл» — в східну африку, в танганьїку (нині танзанія).
6.під час другої світової війни він вступив на службу льотчиком-винищувачем в найробі (кенія). воював з фашистськими асами в небі над лівією, сирією, грецією. війну роальд закінчив полковником.
7.у роки війни даль опублікував свою першу повість «гремліни» (1943). за цією повістю згодом був поставлений гучний однойменний фільм (1984).
8.на одній вечірці в 1951 році він зустрічає молоду зірку голлівуду патрицію ніл, з якою одружується в 1953 році (у них було п’ятеро дітей — олівія, тесса, тео, офелія і люсі).
9.однак в 1983 році роальд і патриція розлучилися, і пізніше в тому ж році даль одружився на фелісіті д’абро, з якою прожив до кінця життя.
10.книгу «джеймс і гігантський персик» (1961) роальд даль писав для своїх дітей і не збирався публікувати її, поки родина не вмовила його віднести рукопис до редакції. після величезного успіху цієї книги даль продовжив писати дитячі книги ( «чарлі і шоколадна фабрика», «матильда»).
11.роальд даль також написав дві автобіографічні книги «хлопчик» ( «boy») про ранні роки життя і «польоти поодинці» ( «going solo») про його роботу в африці та участь у другій світовій війні.
12.оальд даль помер 23 листопада 1990 року в віці 74 років в оксфорді (ія).
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Главный герой повести В. О. Богомолова — мальчик Иван.
Действие происходит во время Великой Отечественной войны. Уже в первые дни войны судьба жестоко распорядилась с Иваном: отец убит на границе, полуторагодовалая сестрёнка погибла у него на глазах. И герой принял решение — мстить врагу, стать полезным нашей армии.
Иван — ещё совсем мальчик: он играет, как его сверстники, собирает ножички, вооружается биноклем, будто настоящий командир. Он хотел бы остаться ребёнком, но вынужден каждый день смотреть в лицо смерти.
Иван подолгу живёт на оккупированной немцами территории, ходит по деревням, посёлкам и собирает для штаба сведения о силе врага и его вооружении. Он всё видит, всё запоминает. И информация, которую он добывает, очень ценна.
Читая о пребывании мальчика в тылу врага, понимаешь, что ему тяжело и страшно: он один, опасные ситуации возникают ежедневно, а совета с не у кого. Каким же нужно быть мужественным, волевым человеком — ведь рассчитывать приходилось только на себя. Даже смелый Холин в разговоре с Гальцевым сказал: «Третий год воюешь?. . И я третий.. . А в глаза смерти — как Иван! — мы, может, и не заглядывали.. . За тобой батальон, полк, целая армия.. . А он один — Ребёнок! »
Холин, Гальцев, Катасоныч — это взрослые друзья Ивана по партизанскому отряду. Они относятся к нему по-отцовски, с нежностью, всё готовы для него сделать, потому что понимают, как опасна работа, которую выполняет мальчик для штаба армии.
Но они вынуждены посылать Ивана в разведку, ведь шла война, от исхода которой зависела судьба страны.
Прочитав повесть В. О. Богомолова, осознаёшь, что война — это тяжёлое, суровое, жестокое время. Она ломает человеческие судьбы, не щадя никого — ни старых, ни малых.
Книги о войне понять, почему мы победили такого грозного врага. Ведь победить народ, где воюют даже дети, невозможно.
