Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.
1)решаем скобку 2)складываем первое число с числом которое получилось 3) целое число при сложении не трогаем , решаем дробные числа: складываем их 4) если полученное дробное число неправильное (числитель(сверху) больше знаменателю(снизу) , то мы разбиваем эту неправильную дробь на целое число и дробное: ДОПУСТИМ число 5/2 мы 5 делим на два и получаем целое число 2 и дробь(остаток) 1/2 проверим это полученное число 2(целое)*2(знаменатель) +1=5 5) целые числа складываем , рядом пишем дробное - это ответ 6) НО если у тебя у дроби в знаменателе 10, 100, 1000 мы записываем как десятичное число и к нему прибавляем целое число: ДОПУСТИМ 5(4/10) => 4/10= 0,4 => 5+0,4=5,4 ИЛИ 4/100 = 0,04 1) 1,5-0,7= 0,8 2) 2 3/10 +0,8 = 2 (3+8)/10= 2 11/10 3) 11/10 = 1,1 4) 2 + 1,1 = 3,1
