Sin(πx/4) + cos(πx/4) = 0 sin(πx/4) = -cos(πx/4) tg(πx/4) = -1 πx/4 = -π/4 + πn, n ∈ Z x = -1 + 4n, n ∈ Z 0 ≤ -1 + 4n ≤ 8, n ∈ Z -1 ≤ 4n ≤ 9, n ∈ Z n = 2 x = -1 + 8 = 7 ответ: x = 7.
Поделив обе части уравнения на , получаем: · Дальше процедура нечетности функции , т.е. · Отберем корни принадлежащему отрезке [0;8]. . Дальше отбирать корни нет смысла. Наибольший корень будет 7.
Мета: визначити умови коломацьких статей і обставини їх укладення; охарактеризувати гетьмана і. мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище гетьманщини наприкінці xvii — на початку xviii ст., її роль у війні з туреччиною (1687—1700 рр.); продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.тип уроку: вивчення нового матеріалу.обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.основні поняття й терміни: «вічний мир», кримські походи, азовські походи.основні дати: 1686 р. — «вічний мир» між московською державою та річчю посполитою; 1687 р. — перший кримський похід; 1687 р. — укладення коломацьких статей; 1689 р. — другий кримський похід; 1692 р. — виступ антигетьманської опозиції на чолі з петриком; 1695,1696 р. —азовські походи; 1700 р. — константинопольський мир між росією й туреччиною.хід уроку i. організація навчальної діяльностіii. вивчення нового матеріалу1. «вічний мир». перший кримський похід. розповідь учителя підписання бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у східній європі. він розв'язав руки турецькому султану для останнього, як виявилося, могутнього наступу на європу. кульмінацією цього наступу стала облога відня в 1683 р. тут під віднем вирішувалася подальша доля європи. на обложеним вирушив польський король ян собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. стрімкий удар польських гусарів на турецький табір, примусив останніх тікати з місця битви. як писав польський король римському папі: «ми прийшли, побачили, бог переміг».
По определению, вероятность того, что из двух выбранных шаров один будет черным, а другой красным, равна отношению числа благоприятных вариантов к общему числу вариантов. Число вариантов, которыми можно выбрать 1 черный шар из 6, равно 6. Число вариантов, которыми можно выбрать 1 красный шар из 4, равно 4. Число вариантов, которыми можно выбрать 2 шара из 6+4=10 равно числу сочетаний из 10 по 2: C(k;n)=n!/(k!(n-k)!) - число сочетаний из n=10 по k=2. С(2;10) = 10!/(2!(10-2)!) = 10!/(2!8!) = 45 Вероятность того, что из двух случайно выбранных шаров один шар черный, а второй красный: Р=6*4/45 = 0,533.
sin(πx/4) = -cos(πx/4)
tg(πx/4) = -1
πx/4 = -π/4 + πn, n ∈ Z
x = -1 + 4n, n ∈ Z
0 ≤ -1 + 4n ≤ 8, n ∈ Z
-1 ≤ 4n ≤ 9, n ∈ Z
n = 2
x = -1 + 8 = 7
ответ: x = 7.