При відборі кола сімейних обов'язків дитини слід виходити з його віку, темпераменту. Якщо в сім'ї декілька дітей, то можна запропонувати їм домовитися самостійно про розподіл обов'язків або встановити чергування – почергове виконання домашніх робіт. А ось об'ємну роботу (генеральне прибирання, ремонт в кімнаті тощо) краще організовувати спільними силами.
Коло щоденних обов'язків школяра може включати такі види праці:
•заправка постелі, наведення порядку в кімнаті; •миття посуду; прання-прасування деяких предметів свого туалету; •догляд за кімнатними квітами; •годування і вигул домашніх вихованців; •купівля продуктів за списком.
1 – 2 рази на тиждень молодший школяр може прибирати свою кімнату, а після 9 років йому вже можна доручити прибирання невеликої квартири або частини кімнат у просторому житло. В 11 – 12 років дитина здатна приготувати найпростіші страви (омлет, кашу, смажену картоплю), завантажити пральну машинку і розвісити білизну. Підліток може повністю стежити за своїм гардеробом, при необхідності відпрасувати, почистити, випрати одяг.
Без належної мотивації важко очікувати від дітей відповідального відношення до обов'язків. Методи стимулювання залежать від особистості дитини і можливостей сім'ї.
Можна виділити наступні прийоми:
похвала, визнання заслуг: «Молодець! Ти в мене добрий помічник», «Як би я впоралася без тебе?!»; •апеляція до дорослості: «Ти вже великий (дорослий) і можеш робити це сам»; •мотивація на виживання: «Не приготуєш їжу – залишишся голодним!»; •заохочення: «Ти добре прибрав у квартирі, тому завтра у нас буде час з'їздити в зоопарк».
Пошаговое объяснение:
1)400 000; 430 000; 880 000;
130 000; 440 000; 20 000.
2)396 900; 431 100; 875 500;
126 300; 438 200; 15 500.