Розглянемо, наприклад, число 352. Воно має 3 сотні, 5 десятків і 2 одиниці. Десяток — це десята частина сотні, одиниця — десята частина десятка. Узагалі, у позиційній десятковій кожна одиниця деякого розряду в 10 разів менша від одиниці попереднього вищого розряду. Для натуральних чисел найнижчим розрядом є розряд одиниць. Скориставшись дробами, розглядають розрядні одиниці, менші від 1. Нехай маємо число 352. Після одиниць поставимо кому і допишемо, наприклад, цифру 7. Цифра 7 означатиме десяті частини одиниці, тобто сім десятих. Одержане число записують так: 352,7. Кому ставлять для того, щоб відокремити цілу частину від дробової (читають: «352 цілих 7 десятих»). Якщо в числі на другому місці після коми стоїть цифра, то вона означає число сотих. У числі 352,71 сім десятих і одна сота, або 71 сота. Це число читають так: «352 цілих 71 сота», тобто так, як у записі зі знаменником: 352,71 = 352 71/100
У числі 352,718 сім десятих, одна сота, вісім тисячних; число: «352 цілих 718 тисячних». 17 Скільки цілих містить число — ? Як це записати? 17 100 0,17; читають: «нуль цілих 17 сотих». Числа 352,7; 352,71; 352,718; 0,17 називають десятковими дробами. Десятковий дріб 0,017 (читають: нуль цілих 17 тисячних) має нуль цілих, нуль десятих, 1 соту і 7 тисячних. Звичайним дробом його записують так.
У записі десяткового дробу 0,017 після коми записано три цифри, саме стільки нулів у знаменнику звичайного дробу
Таким чином, якщо в чисельнику звичайного дробу цифр менше, ніж нулів у знаменнику, то в десятковому дробі після коми дописують стіпьки нулів, щоб кііь-кість цифр після коми дорівнювала кількості нулів у знаменнику звичайного дробу. Запис кожного десяткового дробу складається із двох частин — цілої та дробової: ліворуч від коми стоять цифри цілої частини, праворуч — цифри дробової частини. Цифри дробової частини називають десятковими знаками. Наприклад, цілою частиною дробу 56,127 є число 56, дробовою — число 0,127, а десятковими знаками — цифри 1, 2 і 7.
Потому что войско батыя разрушала русские места Монголо-татарское нашествие принесло жесточайший урон русской материальной культуре, затормозило процесс культурного развития страны. Людские потери были чрезвычайно велики. Захватчики уничтожили многие города Северо-Восточной и Южной Руси, были разрушены ценнейшие архитектурные памятники, под развалинами и в огне пожарищ гибли произведения ремесленников, памятники изобразительного искусства, книги. Как пишет академик Б. А. Рыбаков, «русское городское ремесло было совершенно уничтожено. Русь была отброшена назад на несколько столетий, и в века, когда цеховая промышленность Запада переходила к эпохе первоначального накопления, русская ремесленная промышленность должна была вторично проходить часть того исторического пути, который был проделан до Батыя».
