Памятник Петру Великому на Сенатской площади в городе Санкт-Петербурге, в городе, основанном Петром. Это первый в России конный памятник русскому царю. В 17 веке в Европе зародился жанр конного монумента. По примеру европейских стран Пётр задумал поставить собственную конную статую, но реализовать идею не успел. В 18 веке императрица Екатерина II, велела воздвигнуть монумент Петру Великому. Работы над памятником велись почти 16 лет. Конную статую выполнил французский скульптор Фальконе. Постамент для памятника был сделан из цельной глыбы, весом в 1600 тонн. Этот огромный камень находился в пригороде Санкт-Петербурга и был известен под названием «Гром-камень». По словам местных жителей, сам Пётр поднимался на него и обозревал окрестности. Огромными усилиями глыба была доставлена на Сенатскую площадь. Памятник был открыт в 1782 году.
Про що розпові листівки з міст? певна, шо люди різного віку люблять подорожувати. мені подобається такий відпочинок. під час подорожі завжди дізнаєшся багато нового і цікавого про країни світу та життя, традиції, звичаї їх жителів. і, звичайно,-туристи купують листівки з міст, щоб надовго зберегти у пам’яті враження про місця, де вони побували. на листівках зазвичай зображують красиві пейзажі, пам’ятники, собори, вулиці міст і містечок.саме такі листівки купував кожен турист із вірша дж. родарі «листівки з ви міст». італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. але чи відповідає зображене дійсності? не завжди. світ, виявляється, не такий уже й безжурний. є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. такий він, світ «без глянцю». реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. і він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. а за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.контрасти життя може побачити лише допитливий і спостережливий герой, який прагне пізнати навколишній світ. а листівка у поезії італійського письменника і є символом широти світу', який слід відкривати для себе. для творчості дж. родарі характерною є увага до життя простих людей. саме про них поет говорить дуже тепло, з любов’ю. письменник намагається нути увагу читачів до життя звичайних трударів, змальовуючи соціальні контрасти цього життя. головне, щоб люди, долаючи усілякі негаразди, не розгубили найцінніші скарби — добро, милосердя, співчуття, взає, — які й жуть подолати усі труднощі.
