Як Квітень до березня в гості їздив
Колись давно покликав березень квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а березень заходився та такого наробив, що мусив квітень додому повернутися: сніг, мороз, завірюха! – не можна возом їхати. На другий раз знов поїхав квітень до березня в гості, та на цей раз уже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися, - знов мусив вернутися квітень.Зійшовся квітень з травнем і скаржиться:- Скільки вже разів зриваюсь їхати до березня в гості, та ніяк не доїду – ні возом, ні саньми. Поїду возом – зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться, поїду саньми – теплінь така стане, що ні возом, ні саньми.А травень і каже:- Я тебе навчу, як доїхати. Зроби так: візьми воза, сани й човен, то тоді, певне, доїдеш.Послухав квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив травень. Їде саньми, а санях воза й човен везе. Березень дав тепло, і сніг розтав. Тоді квітень кладе сани й човен на воза і таки далі їде. Став знову мороз і сніг – квітень знов поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило скрізь річки, і не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до березня в гості, що той і не сподівався.Здивувався березень та й питає:- А хто тебе навчив, як до мене дістатися?- Та йому, травень порадив, як їхати.Березень і каже тоді:- Зажди ж ти, маю, я ще тобі крильця обшмагаю!То від цього й тепер часто в травні березневі морози бувають, бо березень і досі сердиться на травня.
Пошаговое объяснение:
Вычитание можно заменить сложением, если взять вычитаемое с противоположным знаком. Это свойство суммы можно выразить в виде общей формулы:
a - b = a + (-b).
Эта формула показывает, что любую разность можно заменить суммой, поэтому в алгебре любое выражение, содержащее действия вычитания и сложения, можно рассматривать как сумму:
2x - y2 = 2x + (-y2);
-21 + n - m = - 21 + n + (-m).
Такие выражения называются алгебраическими суммами.
Алгебраическая сумма — это выражение, которое можно представить в виде суммы положительных и отрицательных чисел.
Обратите внимание, что запись алгебраической суммы обычно упрощают: положительные числа записываются без предшествующего знака +, а отрицательные числа, стоящие в начале выражения, записываются без скобок:
(-5) + (+7) = -5 + 7.
Также в алгебраических суммах на первом месте принято записывать слагаемое со знаком + (если такое имеется). Например, алгебраическую сумму:
-2x - y + 3z
заменяют на выражение:
3z - 2x - y.
Свойства алгебраической суммы
В любой сумме слагаемые можно менять местами и произвольным образом объединять в группы, то есть использовать свойства сложения (переместительное и сочетательное):
a + b = b + a,
a + b + c = (a + b) + c = a + (b + c) = (a + c) + b.
Примеры:
10 + (-7) = -7 + 10 = 3,
-7 + 28 + (-13) + 12 = (-7 + (-13)) + (28 + 12) = -20 + 40 = 20.
S=12
a=3
b=8
α=?
12=3*8*sinα. sinα=1/2, => α=30°