дік сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. навіть ім’я він одер
жав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому
дали на згадку про місце, де його знайшли. хлопчик був розумним, у чотири
роки вже вмів читати, писати і рахувати. у вісім років він пішов юнгою на
корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан хелл познайомив
його з власником судна велдоном, і той віддав хлопця до школи.
у п’ятнадцять років дік ступив на палубу одного з кращих кораблів
велдона «пілігрим» новачкомматросом. він виявився дуже вправним
моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом,
то доручив корабель саме діку сенду.
трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув.
і дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе.
йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман негору,
і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. але він мало
думав про себе, уболіваючи за долю місіс велдон, маленького джека та
інших своїх друзів. кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність,
а також добрий друг дікові врятувати себе й інших.
як добре, коли поряд є така людина: вона завжди
подробнее - на -
дело в том что пофиг далеко ли обьект, близко ли - главное в наблюдениях это угол, под которым обьект виден. мы же как-то видим галактики? в вакуме ничего не мешает свету от других галактик доходить до земли (в прямом смысле), а если они достаточно близко, а сами достаточно велики? как думаете, пусть даже через телескоп, но мы сможем увидеть их картинку? сможем. телескоп увеличивает угол наблюдения. наш глаз способен разглядеть обьекты, которые видны в 1 секунду по градусной мере, а луна видна в аж целых 30 минут в угловом диаметре! это же насколько много, чем наш минимум! и фокусировка глаз тут не важна. фокусироваться глаз способен лишь в ближних расстояниях. если обьект или группа обьектов далеко - фокусировка глаза не нужна, ведь не надо определять их обьём.
а если вы не поняли что я сейчас вам написала, советую учить биологию и лучше.
1) 3/4 · 260 = 260 : 4 · 3 = 195 (м/мин) - скорость второго велосипедиста;
2) 260 - 195 = 65 (м/мин) - скорость сближения при движении вдогонку;
3) 1950 : 65 = 30 (мин) - время в пути.
Выражение: 1950 : (260 - 3/4 · 260) = 30.
ответ: через 30 минут первый велосипедист догонит второго.