Цілу епоху в музичному житті України становить творчість М.В. Лисенка (1841-1912) - великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця і активного громадського діяча демократичного напряму. Йому судилося стати основоположником української класичної музики.
Починаючи з 70-х років М. Лисенко обробив та опублікував понад 600 зразків українського музичного фольклору, створив великий цикл "Музика до "Кобзаря" Т.Г. Шевченка", який включає понад 80 творів різних жанрів і форм. Різноманітні за темами і настроями, дуети і хори написані на тексти І.Я. Франка ("Безмежноє поле"), Є.П. Гребінки ("Човен", "Ні, мамо, не можна..."), С.В. Руданського ("Ти не моя"), Г. Гейне ("Коли розлучаються двоє") та ін. Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма Лисенка "Тарас Бульба".
Особливий внесок у розвиток національної музичної культури зробив М. Лисенко (1842-1912) - видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики і педагог, засновник професійної школи. Навчався у Петербурзькій та Лейпцігській консерваторіях. Активно освоював у своїй музиці шевченкіану (понад 80 вокально-хорових творів різних жанрів).
Объяснение:
наверное
Макошь – ни много ни мало – являлась у древних славян богиней судьбы, которая могла влиять на долю любого человека или даже бога. Ее предназначение – следить за гармонией полотна судеб всего мира.
Эта одна из наиболее уважаемых богинь древних славян, наравне с Перуном, Сварогом и Велесом. Она считается прообразом Матери Сырой Земли, почитаемой древними славянами как основа и источник жизни. Также богиню величали в разных племенах Мокошь и Могущь, Макоша. По одним данным ее считали супругой Велеса и именовали Велесыня, по другим – Макошь – супруга Сварога. Третьи склоняются к тому, что не было у нее пары среди богов.
Кумир Макоши – единственный кумир богини женского пола из установленных на главном капище в Киеве, о чем есть упоминания в “Повести временных лет”.
Не редкостью было в те времена увидеть старинный колодец с небольшим идолом на нем – это были идолы Макоши. У древних славян такие идолы стояли на многих колодцах, ведь именно она считалась покровительницей живительных родников и колодцев.
ответ: в 290 году
Объяснение: