Юля очень любила писать(рисовать маслом) однажды её это .Шол день она как обычно пошла искать людей что бы можно было рисовать купить хлеба она нашла прекрасную семью дочька Катя сын Миша Папа Андрей мама Маша она предложила им денег где то 900 рублей они согласились и она начала писать в это время она была в опасном месте но она не замечала и почти 24 часа она дорисавала и пошла продавать картину 1 день.Так и не купили картину она пошла домой и в это время было судный ночь(Где приступники и уюийцы могут убивать и кража и нечего не сделают окало 15 часов)Пришли убийцы в это время Юля спала.Пристубники взяли нож и хотели убить но в это время её Собака откусила ногу приступника и Юля сразуже стала. И взяла кусточку и балончик пшыкнула в глаза убийцы а утром уже забрали убийцу ну так закончилась сказка) (прости если это было жестока).
Плене́р (від фр. en plein air — «на відкритому повітрі») — у живопису термін, який позначає передачу у картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла й атмосфери. Пленерний живопис склався у результаті роботи художників на свіжому повітрі, а не у майстерні. Аналогічно — в інших галузях творчості (скульптурі).
Або
Пленер (франц. plein air, буквально — відкрите повітря) в живопис, термін, що означає передачу в картині всього багатства змін кольору, обумовлених дією сонячного світла і навколишньої атмосфери. Пленерная живопис склався в результаті роботи художників на відкритому повітрі (а не в майстерні), на основі безпосереднього вивчення натури з метою можливий повнішого відтворення її реальної подоби. Деякі моменти що передбачають появу пленерной живопису, можна прослідити в творчості майстрів італійського Відродження і художників 17 ст Проте по суті принципи П. набувають поширення в 1-ої половини 19 ст (Дж. Констебл в Англії, А. А. Іванов в Росії). Провідниками П. в середині 19 ст виступають майстри барбізонськой школи (Т. Руссо, Же. Дюпре, Н. Ст Діаз, Ш. Ф. Добіньі), а також До. Коро. Якнайповніше вираження принципи П. знайшли в 2-ій половині 19 ст в творчості майстрів імпресіонізму (саме тоді термін «П.» починає широко уживатися) — До. Моне, До. Піссарро, О. Ренуара і ін. У Росії в 2-ій половині 19 — початку 20 вв.(століття) значних успіхів в пленерной живопису добиваються Ст Д. Поленов, І. І. Льовітан, Ст А. Серов, До. А. Коровін, І. Е. Грабарь. Інтерес до проблеми П. зберігається і в живописі 20 ст