что это?..?.?.? ?.?
Искусство Италии 15 и 16-го веков
Картина художника Леонардо да Винчи «Мона Лиза» (Mona Lisa) или «Джоконда» (La Gioconda). Размер картины 77 x 53 см, дерево, масло. Около 1503 года Леонардо приступил к работе над портретом Моны Лизы, супруги богатого флорентийца Франческо Джокондо. Произведение это, известное простонародной публике под наименованием «Джоконда», получило восторженную оценку уже у современников. Слава картины была настолько велика, что впоследствии вокруг нее складывались легенды. Ей посвящена огромная литература, большая часть которой далека от объективной оценки леонардовского создания. Нельзя не признать, что это произведение, как одно из немногих памятников мирового искусства, действительно обладает огромной притягательной силой. Но эта особенность картины связана не с воплощением некоего таинственного начала или с другими подобными же измышлениями, а рождена ее поразительной художественной глубиной.
Портрет Леонардо да Винчи «Мона Лиза» – это решающий шаг на пути развития ренессансного портретного искусства. Хотя живописцы кватроченто оставили ряд значительных произведений этого жанра, все же их достижения в портрете были, так сказать, непропорциональны достижениям в основных живописных жанрах – в композициях на религиозную и мифологическую тематику. Неравноправие портретного жанра сказывалось уже в самой «иконографии» портретных изображений. Собственно портретные работы 15 века при всем их бесспорном физиономическом сходстве и излучаемом ими ощущении внутренней силы отличались еще внешней и внутренней скованностью. Все то богатство человеческих чувств и переживаний, которое характеризует библейские и мифологические образы живописцев 15 века, обычно не являлось достоянием их портретных работ. Отголоски этого можно видеть в более ранних портретах Леонардо да Винчи, созданных им в первые годы пребывания в Милане. Это «Портрет дамы с горностаем» (около 1483 года; Краков, Национальный музей), изображающий Цецилию Галлеарани, возлюбленную Лодовико Моро, и портрет музыканта (около 1485 года; Милан, Амброзианская библиотека).
ответ:Однажды отец послал Варфоломея за лошадьми в поле. По дороге он встретил посланного Богом Ангела в иноческом образе: стоял старец под дубом среди поля и совершал молитву. Варфоломей приблизился к нему и, преклонившись, стал ждать окончания молитвы старца. Тот благословил отрока, поцеловал и спросил, чего он желает. Варфоломей ответил: «Всей душой я желаю научиться грамоте, Отче святой за меня Богу, чтобы Он мне познать грамоту». Инок исполнил Варфоломея, вознес свою молитву к Богу и, благословляя отрока, сказал ему: «Отныне Бог дает тебе, дитя мое, уразуметь грамоту, ты превзойдешь своих братьев и сверстников». При этом старец достал сосуд и дал Варфоломею частицу просфоры: «Возьми, чадо, и съешь, — сказал он. — Это дается тебе в знамение благодати Божией и для разумения Святого Писания».
ответ:Роль культури античності у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані: філософія, лірика, театри, міфи, архітектура, епос, початки всіх наук, ідеали, право, бібліотеки, олімпійські ігри... Що не слово — то кожне грецького чи латинського походження, що не явище — то все родом з Еллади чи Риму.
Майже все, що оточує нас і насичує наші дні, так чи інакше, безпосередньо чи видозмінено, мало місце в добу античності, і це недивно, адже вона є колискою Європи (чого варте лише походження назви Європа!). Тільки-но навчившись говорити, ми починаємо вживати вислови, які народились за сотні років до нас і живуть досі: ахіллесова п'ята, олімпійський спокій, ієрихонські труби, танталові муки, сізіфова праця, авгієві конюшні, яблуко розбрату, спартанські умови, гігантські розміри, титанічна боротьба, гомеричний сміх... І потім, у більш дорослому віці, знайомлячись з давньогрецькими міфами, читаючи поеми Гомера, трагедії Есхіла, Софокла, Еврипіда, знаходимо в них відповіді на запитання: хто ж такий був Сізіф, що його спіткала така страшна доля; чому у царя Мідаса вуха віслюка; скільки подвигів вчинив Геракл; чому золоте яблуко із саду Гесперид спричинило таку страшну, кровопролитну війну; що саме значить фраза "Бійтесь данайців, навіть тоді, коли вони підносять подарунки!"
Зі впевненістю можна сказати, що людина, незнайома з давньогрецькими міфами, з іменами богів давньоримського пантеону, поемами Гомера та Вергілія, життєписами Плутарха, творчістю античних ліриків, трагіків, комедіографів, не може претендувати на звання освіченої, ерудованої особистості, принаймні, на нашому просторі. Тому що європейське мистецтво засіяне, немов нічне безхмарне небо, зорями, прикладами й натяками, посиланнями та алюзіями на образи й сюжети античності. Вся доба Відродження з її геніями та плодами їх творчості пройдуть повз незрозумілими; влучні назви сузір'їв та планет залишаться неоціненими; влучні назви явищ як-то "Едипів комплекс", гермафродитизм та інші будуть порожнім звуком; "Енеїда" Котляревського буде сприйнята просто як банальний жарт, а Герміона буде асоціюватись, у кращому випадку, лише з дівчиною-відмінницею зі школи магії та чарівництва Хогвартс, але аж ніяк ні зі спартанською царівною.
Та все це не про нас, адже ми віддаємо данину великій античній культурі, тій самій, творці якої першими вклонилися досконалості та в кожній своїй справі прагнули сягнути поставленого ідеалу; звернулись до найвищої матерії — до душі; розібрали й вивчили явища природи; шанували жагу розвитку і спрагу знань. Хто не чув імен Сократа, Платона, Солона, Піфагора, Аристотеля, Геродота, Демосфена? Плеяди (між іншим, хто такі плеяди? Правильно, сім доньок Атланта!) геніальних філософів, політиків, митців античності пройшли крізь віки до сьогодення, і всюди залишили дивовижний золотий відбиток своєї епохи, роль культури якої у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані...
Завантажити цей твір
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Дивіться також:
"З того, як людина ставиться до поезії Тютчева і Фета, можна судити про її художній смак". Що ви думаєте про це твердження?
"Про неясне говорили неясно" (за творчістю П. Верлена, А. Рембо і С. Малларме) (1 варіант)
"Про неясне говорили неясно" (за творчістю П. Верлена, А. Рембо і С. Малларме) (2 варіант)
"Срібна доба" російської поезії
Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму
Ще 76 шкільних творів →
Високий заробіток для молоді (до 30 років) у Києві
ARTLINE Business B41 v03
Gigabyte Монітор 43" Gigabye Aorus FV43U Gaming Monitor
Intel Процессор Intel Core i5-10400F 2.9GHz/12MB s1200 BOX
Acer Монитор 21.5" Acer KA222Q (UM.WX2EE.001)
У 68 років виглядаю на 36: ось моя хитрість
Головна Контакти Реклама
УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.
УкрЛіб © 2000 — 2021, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов'язкове.
Погода у Києві
Погода Погода у Києві на 2 тижні
Книжный интернет магазин. Скачать книги fb2, epub, pdf Химчистка кресел и стульев Химчистка дивана Измерение электромагнитного поля Best hair transplant turkey clinic in Estepera
УкрЛіб — читати повністю книги українською мовою
Сторінку згенеровано за 0.009649 сек.
Объяснение: