Найважливішою особливістю художнього вигляду Моцарта є широта і багатогранність його національно-культурних зв'язків. Моцарт - представник венської класичної школи XVIII століття, яка в його особі знайшла своє вище вираження. Моцарт з раннього дитинства почав відвідувати різні європейські країни. Перебування Моцарта в Італії, Франції, Німеччині позначилося на його творчості. При міцній і ясній австрійській музичній основі, яка сама по собі є багатонаціональною, Моцарт сприйняв те, що він чув, бачив гав в інших країнах. Так, в мелодиці Моцарта багато італійських впливів. Можна почути в ній і тонкі зв'язки з французькою музикою, зі слов'янськими музичними культурами.
Але все це в музиці Моцарта стало «своїм», увійшло в неї як органічна, невід'ємна частина. Все, що було життєво і треба, Моцарт переробив, створивши свій неповторно своєрідний творчий стиль. Музика Моцарта виявляє безліч зв'язків з різними національними культурами, проте вона належить національному венському грунту і носить печать творчої індивідуальності великого композитора.
Моцарт створив музику, що являє собою новий і історично більш зрілий етап в розвитку музичного мистецтва.
Для творчості Моцарта характерні жанрова багатогранність, органічне поєднання австрійської народно-національної основи музики з особливостями інших національних музичних культур (більше усього італійської), єдність глибокого ідейного змісту і довершеної художньої форми.
Австрійська народна пісенність - основа музики Моцарта. Музика Моцарта, як і Гайдна, своїм корінням йде в австрійську народну пісенність; але у Моцарта ці зв'язки з народнопісенними джерелами складніші і тонші. Твори Моцарта відрізняються душевною чуйністю, поетичністю.
Петрушка — перчаточная кукла, персонаж русского народного кукольного театра, главный герой одноимённого комического представления. Изображается в красной рубахе, холщовых штанах и остроконечном колпаке с кисточкой.
2(частично найдёшь в первом)
3 Происхождение этой куклы, появившейся в России во второй половине XIX века, — достоверно не прояснено, хотя в России Петрушки известны с XVII века. Русские кукольники использовали марионеток (театр кукол на нитках) и петрушек (перчаточных кукол). До XIX века предпочтение отдавалось Петрушке, к концу века — марионеткам, так как петрушечники объединились с шарманщиками
4 В XX и XXI веке
И в сюжетах
Существовали основные сюжеты: лечение Петрушки, обучение солдатской службе, сцена с невестой, покупка лошади и испытание её. Сюжеты передавались от актёра к актёру, из уст в уста. Ни у одного персонажа русского театра не было популярности, равной Петрушке[1].
По распространённой, но недоказанной версии, пьесы с участием Петрушки входили ещё в репертуар скоморохов и состояли из юмористических сценок и диалогов. Каждая сценка изображала схватку Петрушки с тем или иным персонажем (схватки осуществлялись с кулаков, палки и т. д.).
5 прочитаешь что я тебе написал и поймёшь.
Про балы незабудь)))