Відповідь:
Пояснення:
Музична культура Київської Русі надзвичайно багата й різноманітна. Її розвиток зумовлений кількома чинниками: продовженням традицій місцевої східнослов’янської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій та наслідуванням візантійської релігійної культури. Отже, за часів Київської Русі в музичному мистецтві одночасно існували три напрями: народна музика, придворно-світська та церковна. Окрім того, у давньоруському суспільстві протиставлялись два поняття: інструментальна музика та спів. І якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною творчості (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мистецтво було представлене виключно вокальними творами. Більш того, церква суворо засуджувала гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською», оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою.
Такі інструменти існували як: роги і дерев'яні труби (духові ратні і мисливські); дзвіночки і дзвіночки, глиняні свистульки (обрядові); Калюка і кугікли (духовий обрядовий); гуслі (струнний).
Объяснение:
Була́т Ша́лвович Окуджа́ва (9 мая 1924, Москва, СССР — 12 июня 1997, Кламар, Франция) — советский и российский поэт, бард, прозаик и сценарист, композитор. Автор около двухсот авторских и эстрадных песен, один из наиболее ярких представителей жанра авторской песни в 1960-е—1980-е годы[9]. Участник Великой Отечественной войны. Гвардии красноармеец (1944).
Булат Окуджава играл на семиструнной гитаре с цыганским мажорным строем (5-я струна «До»), но позже переложил этот же строй на классическую шестиструнную гитару, избавившись от 4-й струны «Ре