Образотворче мистецтво протягом усього часу свого існування черпало свої сюжети з міфології і релігії. Поза увагою митців на залишився практично жодний образ чи епізод міфічної чи «священної» історії. При цьому європейське мистецтво базувалося гол. чином на грекоримських або біблійноєвангельських оповідях.
З грекоримською міфологією найтісніше було пов’язано античне мистецтво. Згодом, протягом середньовіччя, домінуючими стали християнські сюжети. В епоху відродження міфологічний і релігійний потоки співіснували, сюжети обох розроблялися у вільному трактуванні. Ця тенденція збереглася і в наступні епохи.
Поетичною фантазією античних міфів і релігійних оповідей надихалися як генії, так і маловідомі майстри. Вітчизняних митців також приваблювали слов’янські, зокрема, українські міфологічні сюжети. Особливо популярними ці сюжети стали в творчості художників новітнього часу.
Сповнені чарівності легенди минувшини викликали до життя твори мистецтва, без яких важко уявити собі історію людської культури.
В образах міфічних і біблійних героїв митці завжди втілювали ідеали свого часу. Твори на міфологічну і релігійну тематику мають неперехідну цінність: вони пробуджують почуття прекрасного, хвилюють своїм людяним змістом. Пластично втілений ідеал античного чи християнського героя став виразом духовної досконалості. Освоєння художніх образів, які еволюціонували протягом кількох попередніх культурних епох, є важливим завданням естетичного виховання нашого часу.
Кількість творів на міфологічну й релігійну тематику незліченна. Чимало таких творів знаходиться в колекціях музеїв Полтавщини, зокрема, Галереї мистецтв (ПХМ). До міфологічних і релігійних сюжетів зверталися і звертаються в своїй творчості багато художників, пов’язаних походженням, життям чи діяльністю з Полтавщиною.
Див. ст., присвячені музейним колекціям Полтавщини та окремим митцям.
Данная тема посвящена истории создания и деятельности Ассамблеи народов Казахстана.
Актуальность данной работы состоит в необходимости полнее представить роль Ассамблеи в реализации государственной национальной политики в области межэтнических отношений, а также показать неповторимость культур, языков и народных традиций многочисленных диаспор в Республике Казахстан.
На сегодняшний день динамично развиваются международные связи Ассамблеи народов Казахстана, о чем убедительно свидетельствуют неоднократные визиты в Казахстан членов авторитетных международных организаций и представителей иностранных государств. Установлены тесные рабочие контакты со структурами ОБСЕ. Неоднократно посещал Казахстан Верховный Комиссар ОБСЕ по делам национальных меньшинств, который подробно знакомился с деятельностью Ассамблеи. При содействии ОБСЕ создан Центр гуманитарных исследований по изучению проблем межнациональных отношений, с участием которого организовано более 10 международных конференций и семинаров по вопросам гармонизации межэтнических отношений в Центрально-Азиатском регионе, подготовлен целый ряд докладов по результатам мониторинга межэтнической ситуации.
Доброй традицией стало ежегодное совместное празднование Ассамблеей народов Казахстана и Постоянным Представительством ООН в Республике Казахстан Международного дня ООН.
Ширятся и углубляются международные связи НКЦ с историческими родинами. Наиболее активно этот процесс идет в азербайджанской, армянской, греческой, дунганской, еврейской, карачаево-балкарской, корейской, немецкой, польской, татарской, турецкой, туркменской и украинской диаспорах. Осуществляются тесные контакты со всеми субъектами Российской Федерации, граничащими с Казахстаном.
Таким образом, создаваемая в Казахстане при непосредственном участии Ассамблеи народов Казахстана образовательная, культурная и языковая среда для всех этнических меньшинств, наличие информационно-культурных объектов (Домов дружбы, национальных театров, музеев, школ, средств массовой информации), расширяющиеся международные связи вносят свой вклад в общее дело общественно-политического и культурного развития Казахстана и всего его народа. Созданный Главой государства консультативно-совещательный орган гармонизации межнациональных отношений в форме народной дипломатии убедительно доказал свою жизне и необходимость, органично вписавшись в систему демократических институтов государства.