Піднімаючи сьогодні проблему українського модерну як важливого етапу в історії вітчизняного образотворчого мистецтва, маємо серед його творців у першу чергу назвати таку величну постать, як Олена Кульчицька. Митець визначного таланту і великої творчої енергії. Завдяки високій ідейності своєї мистецької творчості, народності і реалізму Кульчицька здобула велику популярність і любов громадськості.
Олена Львівна прожила довге творче життя. Прийшла вона на світ у містечку Бережанах 15 вересня 1877 року в родині відомого галицького правника Лева Кульчицького та Марії з дому Стебельської. Свої дитячі та юнацькі роки вона провела серед західноукраїнських трудящих. Життя рідного народу цікавило її не тільки як художницю, а й як громадського діяча та дослідника.
Художниця збагатила новітнє образотворче мистецтво у жанровому відношенні, розширила його тематику, відродила техніку офорту, деревориту, ліногравюри, залишивши самобутній спадок майже в усіх різновидах графічного мистецтва. Працювала у портретному, жанровому, пейзажному, релігійному малярстві. Займалася художнім ткацтвом, проектуванням та моделюванням одягу, створювала ескізи для кераміки, килимів, працювала в емалі, металі, скульптурі малих форм. Схильна до експериментування та новаторства, художниця привнесла в українське образотворче мистецтво свіжі ідеї та естетику нових течій західноєвропейського мистецтва – модерну та експресіонізму, надавши їм у своїй творчості національного колориту.
Олена Кульчицька – людина і мистець європейського світовідчуття, освіти та виховання.
Бардовская, или авторская, песня переживала немало взлетов и падений, она то была одним из наиболее признаваемых и любимых жанров, то о ней забывали на какое-то время. В действительности авторская песня - не для каждого: она заставляет задуматься, открывает глубинные тайны и чувства, она с иронией, грустью, тоской выразить те мысли, которые трудно передать словами.
черты Личностное начало пронизывает авторскую песню и определяет в ней все - от содержания до манеры преподнесения, от сценического облика автора до характера лирического героя.
Поэт-певец не отделяет себя от аудитории, строго говоря, он не "исполняет" песню, не "демонстрирует" себя и свое творчество слушателям, а ведет с ними доверительный разговор по душам, рассчитывая на ответную реакцию.
Давай с тобой поговорим, Прости, не знаю, как зовут… Но открывается другим, Все то, что близким берегут… (О. Митяев)
Многие полагают, что это явление так и осталось в той жизни - вместе с талонами на сахар и походами на овощебазу. Есть несколько корифеев, более или менее успешно эксплуатирующих свои старые песни; новых же имен не появляется, а движение авторской песни и вовсю сошло на нет. Между тем явление это не только не вымерло, но и заметно разнообразило формы своего существования. Фестивалей сейчас чуть ли не больше, чем во времена максимального расцвета бардовской песни. В радио- и телеэфире звучит огромное количество бардовских песен, выходит несколько специальных передач по авторской песне. Авторская песня и движение бардовской песни, начавшееся еще в пятидесятых годах столетия, сумели в новых условиях не только выжить, но и создать или сохранить собственные, независимые от тенденций эстрады пути выхода к слушателям. В чем же особенность такой "устойчивости"? Интерес к человеку, его духовным ценностям собирать вокруг себя обширный круг неравнодушных к жизни, «думающих» людей - все это сделало авторскую песню не столько художественным, эстетическим, сколько социо-культурным явлением и предопределило ту особую роль, которую она сыграла в глобальном процессе смены ценностных ориентаций. Как найти себя в жизни? Как стать личностью? Каждый из нас решает сам, а барды нам своими песнями-размышлениями.
Объяснение:
Піднімаючи сьогодні проблему українського модерну як важливого етапу в історії вітчизняного образотворчого мистецтва, маємо серед його творців у першу чергу назвати таку величну постать, як Олена Кульчицька. Митець визначного таланту і великої творчої енергії. Завдяки високій ідейності своєї мистецької творчості, народності і реалізму Кульчицька здобула велику популярність і любов громадськості.
Олена Львівна прожила довге творче життя. Прийшла вона на світ у містечку Бережанах 15 вересня 1877 року в родині відомого галицького правника Лева Кульчицького та Марії з дому Стебельської. Свої дитячі та юнацькі роки вона провела серед західноукраїнських трудящих. Життя рідного народу цікавило її не тільки як художницю, а й як громадського діяча та дослідника.
Художниця збагатила новітнє образотворче мистецтво у жанровому відношенні, розширила його тематику, відродила техніку офорту, деревориту, ліногравюри, залишивши самобутній спадок майже в усіх різновидах графічного мистецтва. Працювала у портретному, жанровому, пейзажному, релігійному малярстві. Займалася художнім ткацтвом, проектуванням та моделюванням одягу, створювала ескізи для кераміки, килимів, працювала в емалі, металі, скульптурі малих форм. Схильна до експериментування та новаторства, художниця привнесла в українське образотворче мистецтво свіжі ідеї та естетику нових течій західноєвропейського мистецтва – модерну та експресіонізму, надавши їм у своїй творчості національного колориту.
Олена Кульчицька – людина і мистець європейського світовідчуття, освіти та виховання.