Відповідь:
1. У родині Штраусів музикантами були:
Батько
Йоганн Штраус I (1804–1849) - австрійський композитор, скрипаль, диригент
Сини:
Йоганн Батист Штраус ІІ (1825–1899) - композитор, скрипаль, диригент
Йозеф Штраус (1827–1870) - композитор, диригент
Едуард Штраус (1835–1916) - композитор, скрипаль, диригент
Онуки (сини Йоганна Штрауса ІІ):
Иоганн Штраус III (Марія Едуард) (1866–1939) - композитор, скрипаль, диригент
Эдуард Штраус II (Леопольд Марія) (1910–1969) - диригент.
2. відео немає
3. відео немає
4. Басня “Квартет” - автор Крилов Іван Андрійович, російський байкар-перекладач.
Пояснення:
Объяснение:У наш час саме полікультур-ність стає основним принципом розвитку людства. Зупинимося на цьому явищі детальніше і почнемо з прикладів.
В Україні на Хмельниччині є стародавнє місто Кам’янець-Подільський — справжній музей просто неба. Його архітектура вирізняється самобутністю і творить своєрідне полікультурне середовище. Протягом століть місто неодноразово ставало здобиччю численних завойовників: монголо-татарських ханів, литовських князів, польських королів, турецьких султанів. Під час одного з таких нашесть у центрі міста було зведено масивну споруду костьолу. За часів турецького панування споруду реконструювали, перетворили на мусульманську мечеть, а поруч добудували мінарет. Після поразки турецьких військ на мінареті поставили скульптуру. Так відбувався «архітектурний діалог» Заходу і Сходу, який триває і дотепер.
Таких прикладів у нашій країні та за кордоном можна навести чимало. Типові далекосхідні пагоди можна побачити в європейських містах, зокрема в Брюсселі. Екстер’єри та інтер’єри цих споруд (арх. А. Марсель) прикрашені розкішним декором, в якому дивно переплелися місцеві і східні елементи. Зокрема, зображення сцен самурайських битв на вітражах, скульптурки різнокольорових драконів, китайські сувої з пейзажами, меблі і вази витонченої роботи, привезені з Піднебесної.
Образотворче мистецтво протягом усього часу свого існування черпало свої сюжети з міфології і релігії. Поза увагою митців на залишився практично жодний образ чи епізод міфічної чи «священної» історії. При цьому європейське мистецтво базувалося гол. чином на грекоримських або біблійноєвангельських оповідях.
З грекоримською міфологією найтісніше було пов’язано античне мистецтво. Згодом, протягом середньовіччя, домінуючими стали християнські сюжети. В епоху відродження міфологічний і релігійний потоки співіснували, сюжети обох розроблялися у вільному трактуванні. Ця тенденція збереглася і в наступні епохи.
Поетичною фантазією античних міфів і релігійних оповідей надихалися як генії, так і маловідомі майстри. Вітчизняних митців також приваблювали слов’янські, зокрема, українські міфологічні сюжети. Особливо популярними ці сюжети стали в творчості художників новітнього часу.
Сповнені чарівності легенди минувшини викликали до життя твори мистецтва, без яких важко уявити собі історію людської культури.
В образах міфічних і біблійних героїв митці завжди втілювали ідеали свого часу. Твори на міфологічну і релігійну тематику мають неперехідну цінність: вони пробуджують почуття прекрасного, хвилюють своїм людяним змістом. Пластично втілений ідеал античного чи християнського героя став виразом духовної досконалості. Освоєння художніх образів, які еволюціонували протягом кількох попередніх культурних епох, є важливим завданням естетичного виховання нашого часу.
Кількість творів на міфологічну й релігійну тематику незліченна. Чимало таких творів знаходиться в колекціях музеїв Полтавщини, зокрема, Галереї мистецтв (ПХМ). До міфологічних і релігійних сюжетів зверталися і звертаються в своїй творчості багато художників, пов’язаних походженням, життям чи діяльністю з Полтавщиною.
Див. ст., присвячені музейним колекціям Полтавщини та окремим митцям.