Объяснение:
Розрізняють прості та складні музичні розміри.
Такт з простим розміром, (або простий такт) містить одну сильну і решту слабких долей. Залежно від кількості долей розрізняють
(дводольний), напр. 2/4, містить сильну та слабку долю та
(тридольний) напр. 3/4, містить сильну та дві слабких долі, наприклад:
Такти із складним розміром (або складний такт) містить кілька наголосів, перший з яких — найсильніший. Перша доля складного такту називається сильною, решта наголошених долей — відносно-сильними.
Таким чином складний такт можна розглядати, як такт, складений із кількох простих тактів. Залежно від кількості простих тактів, що входять до складного такту, розрізняють
двоскладові (два простих такти, напр. {\displaystyle 6/8=3/8+3/8}{\displaystyle 6/8=3/8+3/8}),
трискладові (три простих такти, напр. {\displaystyle 9/8=3/8+3/8+3/8}{\displaystyle 9/8=3/8+3/8+3/8]
Музи́чний ро́змір — дріб, що позначує ритмічну впорядкованість та величину такту в музиці. Верхня цифра (чисельник) вказує кількість, а нижня (знаменник) — тривалість долей, що складають такт. Окрім того існує розмір, що позначається літерою С (ціла нота, рахується, як 4/4, тобто на 4) та ¢ (ціла навпіл, рахується як 2/2, тобто на 2).
Розмір виставляється на початку твору, як правило на кожному нотному рядку окремо (в нотах другої половини 20-го століття іноді між нотними рядками, або зверху партитури) після ключових знаків (якщо такі є) і зберігає своє значення до кінця твору, або до зміни розміру. В разі зміни розміру в середині твору, новий розмір ставлять на початку такту, починаючи з якого встановлюється новий розмір.
Объяснение: