Готуючи цей матеріал згадала один фільм, який припав мені до душі – про те, як звичайні танці кардинально змінили життя багатьох людей. Виявляється, що це справді працює! Адже часом ми, заклопотані своїми проблемами, втомлені і роздратовані, відпочиваємо тільки тупо сидячи перед телевізором, не знаючи куди себе подіти, виливаємо свою негативну енергію на рідних і близьких. Але є вихід і він дуже простий. Потрібно просто знайти собі заняття, можливо навіть невеличку таємницю для всіх інших, розкрити в собі приховані здібності. Саме це до зробити танці. Я особисто в цьому нещодавно переконалася і раджу іншим спробувати також…
Текст песни «Товарищ» появился в результате переработки одноимённого стихотворения Александра Прокофьева (посвящённого А. Крайскому[1]). Книгу Прокофьева порекомендовал Иванову, в то время студенту Барнаульского медицинского института, его приятель. Иванов вспоминал, что мелодия пришла к нему очень быстро[2]. Тогда же на гастролях в Барнауле оказалась Аида Ведищева, которая решила взять в свой репертуар песню начинающего композитора.
В мае 1970 года песня победила на Всесоюзном конкурсе молодых композиторов. «Потом эта песня облетела весь Советский Союз и стала гимном молодёжи», — говорила Ведищева[3]. Позже песню исполнял Лев Лещенко.
В 1975 году песня прозвучала в мультфильме Анатолия Петрова «И мама меня простит».
Николай Андреевич Римский-Корсаков родился в городе Тихвин Новгородской губернии. Семейный дом Римских-Корсаковых находился на берегу реки Тихвинки, напротив Богородичного Успенского монастыря. Отец композитора, Андрей Петрович Римский-Корсаков (1784—1862), служил некоторое время новгородским вице-губернатором, а затем — волынским гражданским губернатором; мать, Софья Васильевна, была дочерью крепостной крестьянки и богатого помещика Скарятина. Сильное влияние на будущего композитора оказал его старший брат, Воин Андреевич, морской офицер и будущий контр-адмирал.
Готуючи цей матеріал згадала один фільм, який припав мені до душі – про те, як звичайні танці кардинально змінили життя багатьох людей. Виявляється, що це справді працює! Адже часом ми, заклопотані своїми проблемами, втомлені і роздратовані, відпочиваємо тільки тупо сидячи перед телевізором, не знаючи куди себе подіти, виливаємо свою негативну енергію на рідних і близьких. Але є вихід і він дуже простий. Потрібно просто знайти собі заняття, можливо навіть невеличку таємницю для всіх інших, розкрити в собі приховані здібності. Саме це до зробити танці. Я особисто в цьому нещодавно переконалася і раджу іншим спробувати також…